Добромиль попрощався з Учителем учителів
Новини - Новини міста
05.07.15

«Я стільки всього бачив у житті, але душа на попіл не згоріла…»

 

Ці проникливі слова я вибрала для назви споминів про свого Учителя і колегу. Він був Учителем учителів, Учителем математики і Учителем життя. Прізвище його відоме всім добромильцям, а також людям з навколишніх сіл, [тепер світлої  пам’яті] – Гриц Володимир Васильович. 4 липня 2015 року перестало битися його серце, але до всіх тих, що знали його, нахлинули спогади і вони ділилися ними з уст в уста.

Ще зовсім недавно в день Вознесіння Господнього, подружжя Володимира і Романії Гриц прийняли наше запрошення на День вишиванки і стали дорогими гостями святочної академії, присвяченої 150-річчю від дня народження митрополита Андрея Шептицького.

З батьківського дому в мальовничому селі Поляна Володимир виніс глибоку прив’язаність до народу та любов до народної пісні, тому був активним учасником шкільного і церковного хорів, а також народної капели «Світанок».

Володимир Васильович, будучи чудовим фахівцем-математиком, вчив своїх учнів не тільки основ і глибин цієї науки, але і вів нас, учнів 60-х-90-х рр., дорогою Добра і Правди, не похитнувши в серцях і умах своїх вихованців глибин високого морального закону – віри в Бога. До нього зверталися його учні, молоді вчителі нашої школи і округи, і кожному безвідмовно та доброзичливо він давав свої поради і настанови. Володимир Васильович був небайдужим до потреб людей, чутливим до всіх прохань (як в галузі свого фаху, так і делікатних життєвих ситуацій).

Він з радістю сприйняв державотворчі процеси, що несли в собі 90-ті рр. Коляди, повстанські і пісні січових стрільців у його виконанні звучали на шкільних святкуваннях та в родинному колі, крім того, пригадується блискуче прочитання ним гуморесок Степана Руданського. Вміння звертатися до людей, вміння їх організовувати та розважати допомогло Володимиру Васильовичу бути затребуваним весільним старостою.

 

Володимир Гриц з дружиною Романією. Травень 2015 року.

 

Зі споминів колишнього заступника директора з НВР* Яцика Я.М.: «Володимир Васильович – мій чудовий сусід, колега, співбесідник, книголюб. Він був наріжним каменем у фундаменті кафедри математики школи.»

Зі спогадів колишнього заступника директора з НВР Гащак Г.М.: «Володимир Васильович був надзвичайно працьовитий, людиною високої ерудиції, про що свідчила його обізнаність в літературі та історії, вимогливий до себе та до інших.»

Зі слів колеги по роботі та приятельки Кукури О.В.: «Інтелігент, поціновувач пісенного і театрального мистецтв. Сім’я Володимира і Романії, де виховувалося дві доньки і два сини (троє з них вибрали професію учителя), завжди вважалася взірцем сімейної злагоди, пошани та взаєморозуміння.»

За словами вчителя зарубіжної літератури Гелюти Г.М.: «Спілкування з доньками Марією і Ганною засвідчує успадковане від батька вміння підтримувати інших та виявляти любов у радісних і прикрих хвилинах життя.»

«Мій вчитель завжди дивився нам, своїм учням, в очі щирим, дружнім, як мені здається сьогодні, дитячим і відвертим поглядом. В цьому погляді я ніскілечки не відчувала зверхньості, я потай у своїх думках мріяла бути таким же розумним, добрим, неквапливим, лагідним до кожного і завжди усміхненим педагогом , яким був Володимир Васильович»,- випускниця 1989 р. та вчитель біології Беднарик Н.В..

Проникливими і зворушливими словами поділилася племінниця і колега по роботі Заріцька М.М. «Ця звістка чорним крилом боляче торкнулася серця кожного добро мильця, але книга життя мого близького і дорогого родича заповнена добрим та благородними ділами, за що ми всі йому вдячні. Поїзд його життя прибув до станції Вічності.»

Для нашого доброго Учителя можна назвати безліч позитивних характеристик. Про що вкотре дізнаємося від друга родини Андрія Боднара: «Пан Володимир був для мене терпеливим викладачем хорового мистецтва і завжди приязним господарем дому.

Багатолітній колега по роботі Чура М.Г. висловлює свої думки про покійного в поезії:

 «Тобі Господь подарував чудовий математичний хист,
Ти для нащадків залишив всіх розрахунків світлий блиск.
За добру вдачу і терпіння, гуманність, людяність, любов,
Надіємося, що Божа Мати прийме тебе під свій покров.»

Кожна людина – це неповторний світ. Запам‘ятаймо і збережім спадщину життєвої мудрості, виваженості, людинолюбності свого Друга, Чоловіка, Батька, Дідуся, Учителя, Українця, Християнина. На завершення хочеться процитувати Ліну Костенко:

«Моє життя – в скарбницю горя внесок,
Заплачено сповна.
За все, за все, за все.
Душа-як храм з очима древніх фресок ,
все бачить, все мовчить,все далі понесе.»


*HВР - навчально-виховна робота.

 

Учениця і колега по роботі Марія Угрин

 
< Попер.   Наст. >
 Dobromyl on Facebook  Dobromyn on vkontakte.ru  Dobormyl on Twitter  Dobormyl on ondoklassniki.ru Dobromyl on Instagram
Погода в Україні
Популярні статті
Останнє на форумі
Як писати казку?
18 Серп. 2017, 16:58:57

ЧОЛОВІКИ ПРО СВОЇ СЕКРЕТИ...
01 Серп. 2017, 07:54:43

Техника для дома.
31 Лип. 2017, 22:02:47

А радио кто-нибудь слушае...
30 Лип. 2017, 17:55:50

АВТО НОВОСТИ
28 Лип. 2017, 10:52:17

Обменный пункт BestChange
26 Лип. 2017, 14:39:03

Бинарные опционы Binomo
26 Лип. 2017, 14:38:17

Випадкове фото
ФК
ФК "Львів" - "Оболонь" Київ
Дата завантаження :
15-05-2008 11:41:39