Після закінчення Миколаївського технічного училища (Львівська обл.) випускників направили працювати в трест «Харківнафтогаз пошук». Училище готувало такі професії для газової нафтової промисловості. Там в с/м типу Кигичівка організовували нову дільницю. Змонтували першу бурову вишку, яка називалася Павлівка №1 і її пробурили. Це було для нас молодих перша бурова, якою ми пишалися. Почали монтувати вишку на цій пощі під №6. Бурили її дуже швидко і от уже доходимо до глибини 2000м. Це було 15 вересня 1963 року після обіду і надра заговорили, газ переборовши тиск рощину почав його прикидати із скважини. За лічені хвилини вишка була в полоні туману. Газ вириваючись на волю викидав в повітря все із свердловини, що йому мішало. Пізніше це падало на нас і на землю у вигляді дощу, глини і грязі. Покінчивши з розчином, газ вільно виходив під тиском до 300 атмосфер, тобто його власним тиском. Почався сильний гул який було чути дуже далеко. Навколо бурової і в буровій просвітилося і ми побачили вперше в своєму житті на власні очі грубий струмінь газу який піднімався майже вище самої вишки. Для нас молодих це була велика радість, перемога адже ми вперше видобули газ.
Як виявилося пізніше цю подію віднесли до великих аварій, яка забрала дуже багато коштів і людського розуму для її ліквідації.
Ця бурова стала Союзним полігоном для випробовування різних наукових досліджень.
Науково-дослідні інститути брали участь в цій програмі, а для цього необхідно було багато різних матеріалів і речовин, які привозили вагонами на станцію, а до бурової доставляли автомобілями. Був створений штаб по боротьбі з аварією. Бурову оцепили і охороняли цілодобово, чергувала швидка медична допомога. Люди працювали в три зміни.
Всі погоджувалися, що по бурильних трубах необхідно запомповува ти цементний рощин до самого дна і він поки буде виштовхуватися газом на поверхню повинен заставати. Так робили декілька спроб, а це нічого не дало,тому що під таким шаленим тиском газ йшов з великою швидкістю і не давав часу для заставання цементу.
Так тривало до двох місяців. Поверхня землі навколо вишки стала як решето, то там,то тут з під землі почали вибиватися фонтани газу.
Було виконано великий обсяг робіт,але ефект нульовий. Під таким величезним тиском виходила велика кількість газу за добу. Щоденні вимірювання, загазованість повітря збільшувалася. Вчені геологи,інженери прийшли до висновку,що потрібно шукати кардинальне рішення і відказатися від цього що робили.
І от знову рівно через два місяці також після обіду вишка раптом похитнулася і до половини сховалася під землею разом із всім своїм ообладнанням і ще двома тягачами які стояли поблизу.
Ще мить і її зовсім нестало – повністю поглинула стихія. Шум і гул припинився,все затихло,захлинулося в цьому болоті, в пропасті. Це було всього-навсього лічені хвилини. На очах всіх працівників. Всі завмерли, ніхто не рухався. Газ набрав сили,ніби перепочив, почав піднімати високі хвилі болота, води. Ця стихія перейшла в нову фазу своєї роботи. Цього ніхто не сподівався,навіть в подумках не було, що вишка може піти під землю. Що може природа зробити,якщо з нею не по правилах поводитися.
Загазованість була дуже великою і газ з ракетниці підпалили. Полум’я сягало до 50 метрів в висоту і було дуже далеко видно вночі.
Прийняли рішення і звернулись до старого методу – це буріння похилої скважини по якій будуть закачувати цементний рощин, в дно аварійної. Поки він буде переміщатися газом вверх, повинен по крупинці застивати.
Це вже випробуваний спосіб, перевірений практикою.
Така похила скважина коштує дуже дорого. Її бурить спеціальна бригада. Не так легко похило пробурити скважину і попасти в дно на глибині 2000 м. аварійної. Таким способом було ліквідовано аварію на буровій №6 Павловської площі.
Так відкрили Кигичівське рудовище газу. Так, це була аварія. Але водночас відкриття. Підтвердження цією свердловиною доведено промислову газоносність нового типу структур, раніше не відомих міжкупольних похованих паліозійських піднять. Це був новий метод,який утверджував себе, став важливою віхою в пошуках нафти і газув майбутньому з аномально-високими тисками.
Такого видовища з газом не можна ні оповісти, ні описати, це необхідно бачити.
На фотографії де я сфотографуваний біля труб, які через декілька днів повинні були бути опущені в скважину і не було б викиду, але природа випередила розрахунки. Ці труби де я сиджу називаються обсадними, якими обставляють стінки скважини щоб не осипалася земля і не проходив газ чи нафта з пласта. Пізніше їх цементують. Це щось подібне,як обкладають колодязь бетонними кільцями. На буровій труби є двох видів і виконують різні функції. Бурильні труби крутять свердло і по них подається глинястий розщин,а обсадні обкладають стінки скважини. Газ йшов своїм законом. На другій фотографії це все що залишилось від 53 метрової вишки, чуть естакади і містків, які якимсь чудом не пошкодила стихія.
Містки на буровій вишці це є перша похила площина по якій люди піднімаються на рівні естакади (естакада служить для зберігання труб) і друга похила площина для входу в бурову вишку, вони настелені дошками.
Праця буровиків важка. На вахту возили по бездоріжжю, особливо весною, або восени. Пам’ятаю іноді до 2-х годин їдемо на бурову і стільки ж з неї.
Бурова вишка працює в день і в ночі, в сніг і в дощ, в холод і в спеку в три зміни. Це процес, який не можна зупинити. Буровики – це мужні, сміливі люди, здатні один одному допомогти.
Люди на цій землі століттями сіяли, орали, садили, випасали худобу і думки в них не було, що під землею є такі великі багатства як нафта і газ.
Бурова вишка це автономна одиниця яка має свої електростанції, які не тільки дають освітлення вночі, але живлять енергією електричні компресори, прилади, піднімальні механізми, зварюючі апарати. Має свою воду, яка необхідна для приготування глинястого розщину. Навіси для зберігання матеріалів від дощів і негоди, металеві чани для розщину і земляні басейни. Сила бурової установки до 2000 кінських сил. Хочу сказати, що тільки один поршневий насос, яким закачують розчин, важить біля 30 тон, а лебідка до 35 тон.
Геологія дуже складна наука. Вона має багато таємниць,загадок. Свої багатства вона часто ховає в склепіннях природи, в породі яка іноді твердіша від граніту, з високим тиском і температурою. Вона ставить на сторожі соляні пласти, підземні води. Використовуючи високий тиск який може гнути труби як солому, розплющувати їх, ламати обладнання і прилади. Вона охороняє свою власність.
Вперше на Україні була пробурена скважина на глибину 7000 метрів, при запланованому проекті бурити цією вишкою 5000 метрів у Львівській області Стрийською експедицією. Свердловина називається «Синєвидне – 1» в честь 60 – річчя Великого Жовтня в минулому столітті. В 1948 році Дашава (родовище газу) Івано-Франківської області дала газ нашій столиці м.Києву.
Матеріал: Йосип Швець, м. Добромиль
