З такими невеселими роздумами подалася на пошуки директора. Нестор Гутей саме розмовляв з клієнтами, які відвантажили кілька пружинних блоків. Нашу розмову розпочали з плачевно «модної» теми сьогодення – економічної кризи, яка, звісно, не могла оминути й меблевиків.
– За вересень-жовтень, – розповідає Нестор Степанович, – і ми відчули спад. Втричі скоротився об’єм виробництва, в основному за рахунок закордонних партнерів з Данії та Німеччини. Раніше мали непоганий попит на пружинні блоки, а тепер, самі бачите, затишшя. В умовах переповненого меблевого ринку працюємо під замовлення – в межах Львівщини.
Відчувається, що керівнику не особливо хочеться про все це говорити, щось розповідати про виробництво. Та врешті, чим нині хвалитися, коли власний товаровиробник у масштабах держави опинився на задвірках. Допоки що на підприємстві працює близько 110 робітників. «Про їхнє скорочення наразі не йде мова, – зауважив директор, – бо живемо надією на кращі часи». Асортимент виробів залишається в принципі таким, як і був, властивим ДОКу: спальні набори, шафи, столи… Врешті тут виготовляють усе, чого забажає клієнт. «Фішка» виробів – матеріал, з якого робляться ті ліжка, шафи, столи й таке інше – з чистої деревини.
Потім разом з Нестором Степановичем мала можливість оглянути «товар», виставлений у їхньому фірмовому магазині. Виглядає справді дуже гарно, але й ціни «кусаються» – не кожному по кишені.
Поцікавилася й сировинним ринком. Приблизно 20 відсотків деревини підприємство закуповує в нашому Старосамбірському ЛМГ, решта – деінде, але з теренів Львівської області. Як справедливо зауважив директор, сировинний ринок також у першу чергу диктують ціни, тобто вибирають там, де дешевша пропозиція.
Лана Світла
Джерело: http://gp.prykarpaty.net
