Кожен день як подвиг, кожен рік – вершина,
Посилай нам, Боже, мужності і сили.

Дні 18-20 лютого 2014 року. Кривава дата в історії нашої держави. Дата суму і величезного болю в кожному небайдужому серці. Багато з нас запам’ятає події цих днів на все життя. А серця наші далі в тривозі, бо жорстока російсько-українська війна на Сході нашої держави несе нові жертви.

Події та імена… Імена Героїв Небесної сотні – це сторінки Новітньої історії України, це уроки надзвичайної мужності, людяності, жертовності та благородства за торжество Справедливості і Гідності, це приклади поведінки справжніх воїнів-захисників і гордість нашої нації.

Часто чуємо слова: «Вони загинули на Майдані». Вони не загинули, їх убили, бо гинуть від нещасного випадку або на полі бою, а їх безжалісно і жорстко розстрілювали беззбройних, з дерев’яними щитами і, навіть, у голубій касці: Устим Голоднюк (19 р.), Роман Гурик (17 р.), Назар Войтович (17 р.), Ігор Костенко (22 р.), Богдан Сольчаник (29 р.) і багато інших прекрасних молодих і літніх людей, чиїхось чоловіків, братів, батьків і синів.

 

«Хто поверне посмішку ясну мамі тій, що сина їй убили?»

 

В день 21 лютого 2016 року Добромиль солідаризувався з усіма тими, хто перебував у скорботі. Люди зібрались біля стіни колишньої тюрми, а тепер ще стіни пам’яті Героїв Небесної сотні, щоб помолитися, покласти квіти та запалити лампади. Панахиду за невинно убієнними відслужили отці місцевих церков. Дзвони Свято-Андріївської церкви тужливо лунали в унісон із велелюдним «Вічная пам’ять».

 

 

Вшанування пам’яті продовжилось в будинку «Просвіти» у формі вечора-реквієму «Дорогами славних синів України», який провели учні школи під керівництвом заступника директора з виховноі роботи Калити І.М. і педагога-організатора Ковальової М.І.

Впродовж майже двогодинного щемливого-тривожного дійства перед нами в пісні і прозовому слові, хореографічній композиції і вірші, драматичному уривкові і мультимедійній презентації пройшла історія України від 30х рр. ХІХ ст. до лютого 2016 року.

 

Проникливо і чуттєво, не тільки вустами, а й серцем прочитали поезію: Гарванко Оксана (6-Б кл.), Пушак Вікторія (11й кл.), Дубняк Анастасія (3-Б кл.). Лірично і задушевно прозвучали пісні у виконанні: Корнєєва Владислава (5-А кл.), Шатинської Уляни (9-А кл.), Тріо восьмикласниць (Гриценко Ксені, Волошин Ксені і Муль Насті). Ведучими урочистостей були: Хадай Ксеня, Манько Діана, Чаплик Олег, Вовчак Дмитро (11-Б кл.). Ліричною окрасою дійства стали хореографічні композиції “Квітка Україні” (7 кл.) і Слободян Анастасія (3-А кл.) і “Журавлі“ (учні 8-А кл.). Усі виступаючі, кожен у цей спосіб, змусили нас вкотре пережити хвилювання і пройти дорогою споминів.

 

 

Зі словами подяки до присутніх звернувся о. Степан Гринів, який прослужив капеланом майже 2 місяці в м. Димитрово Донецької обл. і наголосив на потребі моральної підтримки у вигляді молитви та пам’яті для воїнів на фронті.

О. Павло Коляса подякував учням за емоційне представлення героїчних сторінок української історії, а також наголосив на збереженні найвищих цінностей життя – Гідності і Свободи, заради яких відбулася Революція Гідності.

 

 

Біль…Сум…Спогади… На жаль, трагічні для України дні не завершилися. Історія нашої Батьківщини «пишеться кровʼю» наших сучасників – мужніх чоловіків і жінок. Минає час, та крізь години і дні, крізь миті і вічність будуть дивитися нам в душі очі Героїв.

Дякуємо Вам, славні Сини України, за свідчення, життєву поставу, мужність і жертву! Плине кача по Тисині… Плинуть душі Небесних Тисяч до Бога… Схилімо голову і приклонімо коліна в молитві і в пам’яті.

Текст: Марія Угрин

Фото: Марія Качмар