Території верхньої і нижньої соляних шахт Саліни ніби волають до неба та живих, щоб про них не забували. Влада Старосамбірщини подбала, щоб пам’ять про не загубилась у часі. Тут споруджено величний пам’ятний знак. А вчорашній день був насичений молитовними заходами у храмах Добромиля, біля стін колишньої тюрми цього містечка. Про це сьогодні, 25 червня, повідомив кореспондент IA ZIK.
Вражав спільний похід жалобних процесій церковних громад в урочище, до самих урвищ-могил, де за загиблими були відслужені панахиди.
Поминальна панахида з участю священиків греко-католицької, православної та римо-католицької церков відбулась біля головного пам’ятного знаку жертвам НКВС. Її очолив єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Ярослав Приріз.
Владика у своїй промові засудив страшне минуле, яке приніс на наші землі ненависний комуністично-сталінський режим, наголосив, що і на двадцять першому році незалежності слід бути пильним, бо досі є сили, які на все національне, українське чинять планомірний наступ.
У мітингу-реквіємі взяли участь та виступили представники районної та обласної влади, лідери політичних партій, громадські діячі краю, а місцеві хорові колективи підготували тематичну програму.
Нагадаємо, що наприкінці червня 1941 року сюди червонопогонники з тюрми м. Перемишль (тепер Польща) зігнали понад три тисячі шістсот засуджених свідомих українців, де й усіх стратили. Одних по дорозі вбивали, других – біля урвищ розстрілювали, третіх у копальні живцем кидали.
Джерело: ZIK.
Інші статті по темі:
Владика Ярослав під час поминання жертв НКВД в урочищі Саліна в Добромилі: «Це місце – святе для нас усіх»
Стаття о. Олега Чупи, прес-секретаря Самбірсько-Дрогобицької єпархії.
Вшанування пам’яті жертв на трагічній Саліні
Благодійний фонд Андрія Лопушанського.
Саліна – це кордон між нашою пам’яттю і нашою безпам’ятністю
Ірина Малюк, Марія Пасельська, портал новин Прикарпатських регіонів
