Церкву, де раніше лунав неземний спів молодих ченців, перекриттям розділили на 2 поверхи. На першому був склад, на другому – клуб. Восьмерик та церковну баню знесли, а чудові настінні розписи забілили. Іконостас, вівтарі понищили і тільки незначні їх фрагменти вдалося зберегти вірним. Поруч з монастирем, через дорогу – цвинтар, на якому стоять декілька хрестів і багато маленьких пірамідок. На цих пірамідках встановлювалися п’ятикутні зірки. Хоронили під ними померлих жінок з інтернату без священника…
Працівники Добромильского будинку інвалідів.
Столова.
Спальня.
Сад та пасіка.
Вхідні ворота до монастиря збереглись до сьогодні.
Світлини з сімейного архіву родини Токар з Добромиля.
Підготував – Павло Бішко
