 |
 |
 |
Ознайомлення Ярослава з рисунком почалось ще в дошкільні роки, коли його старший товариш і сусід Роман Кнейчук показав йому свої карикатурні малюнки.
У початковій школі особливий нахил хлопця помітив учитель малювання Зільберт (згодом – директор школи). Однак перші рисунки з переданням об’єму предметівзасобом світлотіні, а також перші спроби з використанням акварельних фарб були пов’язані з близькою родичкою Ярослава, кузиною Катериною Шілер, яка мешкала в містечку Хирові за 7 км від Добромиля. Завдяки природним здібностям до малювання Катерина Шілер самотужки опанувала техніку акварелі й успішно ділилась досвідом.
Року 1925 Ярослав вступив до 3-го класу Добромильської приватної гімназії ім. Гербурта (українська проіснувала у місті рік) з гуманітарним ухилом. Навчання тривало шість років. Від третього до шостого класу в гімназії були уроки малювання. У 1930 році Ярослав познайомився зі своїм ровесником Богданським, який повернувся з хворим батьком з США. Тоді мистецькі традиції Добромиля пов’язували зі сім’єю художників Богданських. Ця династія церковних малярів від XVIII ст. розмалювала не один храм на Бойківщині та Лемківщині.
 |
 |
Року 1931 Ярослав закінчив гімназію. З 1931 по 1932 роки навчався у Львівському університеті на відділі права. Та все ж таки дорога митця стелилась до Кракова, до Академії красних мистецтв. На першому і другому курсі навчання основним предметом був рисунок. Денний рисунок в академії вів професор Владислав Яроцький, а вечірній – професор Казімєж Сіхульський і доцент Павел Дадлез. До 1939 року Ярослав Красневич в позаурочний час працював на заводі художніх фарб Карманський і С-ка у м. Кракові.
Крутим поворотом долі було 1 вересня 1939 року – початок Другої світової війни. Ярослав Красневич повернувся до батьківського дому в Добромиль, невдовзі одружився з Йоанною Щурек і став учителем історії, географії та малювання у 5-7-х класах Княжпільської семирічної школи.
На початку 1941 року Ярослав Красневич повернувся з Княжполя до Добромиля. У місті панувала непевність, зневіра і страх перед арештами. Все знищене, монастир оо. Василіян і його цінна бібліотека спустошені. На добромильському ринку Ярослав Красневич за безцінь купив у перекупки низку писемних раритетів, серед яких стародрук початку XVII сторіччя, поему Яна Кохановського, сторінки якого використовували як обгортки для товару.
 |
 |
За часів німецької окупації Ярослав Красневич продовжував працювати в освіті, спочатку в Самбірській (від жовтня 1941 до кінця 1942 року), а потім у Добромильській (від 1943 до 1944 року) торговельниї школах учителем реклами.
Від 1944 до 1952 року Ярослав Крачневич обіймав посаду начальника статистичного відділу Добромильського райвиконкому. Звільнений через небажання вступити в комуністичну партію. Від 1952 до 1962 року він працював у Добромильському районному відділі народної освіти, паралельно викладав малювання у Добромильській середній школі. Звільнений за те, що "малював Богів" – ікони. Від 1963 по 1971 року Ярослав Красневич – учитель історії і німецької мови в Добромильській середній школі робітничої молоді. На цій посаді він працював до пенсійного віку і щиро був вдячний директорові школи Миколі Токареві за розуміння і толерантність. Помер Ярослав Красневич 10 жовтня 1998 року у Добромилі, де і похований.
 |
 |
Ярослав Красневич жив мистецтвом, насамперед малярством і водночас поезією та музикою. У вузькому колі друзів міг проникливо і чуттєво читати поетичні твори раннього Павла Тичини і Миколи Бажана, Ліни Костенко, Євгена Маланюка, Олени Теліги та ін. Був закоханий у музику. Найбільший вплив на його душу мав Людвіг ван Бетховен, близькими були Вольфганг Амадей Моцарт, Фран Шуберт, Джузеппе Верді, Петро Чайковський та ін. Твердив, що мова знаків (живопис) і мова звуків пов’язані між собою, особливо нефігуративний живопис і музика.
 |
 |
Велика подяка родині Красневичів за надані фотоматеріали!
Текст:
-
Крачневич Я. Малярство. Графіка. – Львів-Київ: Інститут Народознавства НАН України, видавництво Оранта", 2007 р.
-
І. Лазарик. Добромильський край, Коломия, 1999 р.
Підготував Павло Бішко
