Голи: Роман Кавецький 17 пен., Михайло Дзюбінський 26, 89, Олег Бойко 31, 37, Віталій Карвацький 52, 69, 76, 85, Василь Войтович 78 – Віталій Стародуб 22, 83, Ігор Брода 82
«10-3» – саме з таким рахунком завершився недільний футбольний матч на «Лафорт Арені». В цей день в Добромилі була справжня футбольна погода. А осіннє сонечко, яке після декількох прохолодних і хмарних днів з’явилося на блакитному небі, лагідно зігрівало землю і нас своїми тонкими і теплими промінчиками. Варто зауважити, що на ці дні якраз припадає період осінього рівнодення. Тому продовжуючи тему природніх явищ, та зважаючи на «несамовитий» рахунок в матчі, інакше як «зорепадом голів» цю гру і не назвеш.
Тож цього дня у гості в Добромиль завітала команда з Гуманця, яка славиться своїми футбольними традиціями і завжди була однин з лідерів першості району з футболу. На момент матчу «Галичина» (а саме таку назву має команда) займала третю сходинку в турнірній таблиці першості.
Що не скажеш про ФК «Добромиль», який після 16-го туру замикав цю ж саму таблицю. Але це й не дивно, адже в другому колі наша команда зіграла шість матчів, і всі шість програла. Причому, п’ять ігор програла з загальним рахунком 4-24, а на шосту гру (в минулому турі проти Стрільбич) просто не було кому їхати, тому Добромилю і була зарахована технічна поразка з рахунком 0-3. І того – 4-27! А найбільш прикрим є ще й те, що свій останній домашній матч два тижні тому Добромиль програв на цьому ж полі команді Дроздович з просто-таки непристойним рахунком 0-9!!!
Тож що можна було очікувати від недільного поєдинку, ніхто не знав. Але ті нечисленні вболівальники, які все ж у цей погодній осінній день прийшли підтримати свою команду, побачили матч, який без сумніву закарбується у їхній пам’яті на все життя! І повірте – це будуть тільки позитивні емоції!
Забігаючи наперед зазначу, що цей поєдинок став останнім домашнім матчем ФК «Добромиль» в рамках першості району з футболу в цьому році. А можливо і останнім, оскільки наступний і заключний матч чемпіонату наша команда має провести 30 вересня з командою Хирова, яка, за чутками, знялася з розіграшу змагань. Щоправда, ще мають відбуватися матчі на «кубок осені» і наша команда планує прийняти участь в цьому змаганні. Будемо сподіватися, що ця перемога стане хорошим стимулом для наступних звитяг. Але давайте повернемся до недільної гри.
Перед матчем кожен з тренерів запевняв, що їм вже нічого не світить у цій першості (кожній з команд залиштлося зіграти ще два матчі), тому викладатися на повну ніхто не буде. Але вже зі стартових хвилин було видно, що кожен з них лукавив, адже перемогу хотіли здобути як гості, так і господарі. Особливо господарі, враховуючи їхні виступи у другому колі та в попередньому матчі зокрема.
Тож матч розпочався з розвідки. Гравці діяли обережно і гра переважно точилася в центрі поля. Перший по-справжньому гострий момент виник на 14-ій хвилині, коли форвард Добромиля Михайло Дзюбінський увірвався у штрафний майданчик гостей і з-під захисника пробив по воротах. М’яч просвистів над поперечиною. Це був перший дзвіночок біля воріт «синіх» (на гру Гуманець вийшов у синій формі з емблемою «Чеслі» на грудях; Добромиль грав у помаранчевій формі). А через три хвилини – порушення правил у штрафному гостей і арбітр призначає пенальті. До м’яча підходить Роман Кавецький і, розвівши «круглого» і воротаря в різні сторони, реалізовує пенальті, тим самим відкриваючи лік забитим голам в цьому матчі. Йшла 17-та хвилина зустрічі.
Добромиль і надалі продовжує атакувати, але гол забивають гості. На 22-ій хвилині Віталій Стародуб красивим і точним ударом, немов рукою, елегантно поклав м’яч в лівий від голкіпера кут воріт – 1-1. А ефектний стрибок за м’ячем нашого воротаря (і капітана) Івана Гната додав ще більшої краси цьому шедевральному голу.
Господарі побігли відігруватися і треба сказати – удачно. На 26-ій хвилині Віталій Заболотній, отримавши м’яч за межами штрафного майданчика, пройшов у штрафну і накрутивши захисника пробив у правий кут воріт. М’яч після зустрічі з голкіпером змінив траекторію польоту, і вже ніби виходив на кутовий, та на добивання поспів наш форвард Михайло Дзюбінський і з гострого кута переправив сферу вже у пусті ворота – 2-1.
Ще через три хвилини Олег Бойко, прийнявши м’яч у центрі поля, фінтом обіграв захисника і, змістившись на лівий фланг, спробував організувати швидкісну атаку на ворота суперника. Та за мить небезпечним підкатом ззаді був зупинений суперником. Пристрасті до цього моменту і так вже вирували на футбольному полі, а після цього моменту і поготів. Нерви не витримали у Олега і він в пориві емоцій почав виясняти стосунки зі своїм кривдником. Почалася маленька потасовка між гравцями обох команд. Та завдяки арбітру та тренерам обох команд, пристрасті на полі вдалося вгамувати, а винуватці побачили перед собою по жовтій карточці.
Та все ж краще силу доводити на футбольному полі не кулаками, а своєю грою та забитими м’ячами. Це зрозумів і Олег, тому коли через дві хвилини він отримав м’яч в штрафному майданчику гостей, то не роздумуючи зі всієї злості вколотив «шкіряного» у ворота – 3-1. Йшла 31-ша хвилина матчу. А ще через шість хвилин потужнім та красивим ударом з-за меж штрафного майданчика Бойко оформив «дубль» (до речі – перший «дубль» в цьому матчі). Не менш красивим кульбітом Олег відсвяткував взяття воріт. 4-1 і це вже вагома заявка на перемогу.
Треба сказати, що цей гол вже остаточно вгамував пристрасті на футбольному полі, які були помітні з перших хвилин матчу і які з кожним голом наростали. Погодьтеся, не в кожному матчі побачиш аж п’ять забитих голів, а тим паче – в перші 37 хвилин. Тож перший тайм так і завершився з рахунком 4-1 на користь Добромиля. І хоча «Галичина» у відповідь ще організувала дві гострі атаки, та наш воротар Іван Гнат своєю блискучою грою на виході зумів нейтралізувати гострі випади суперника.
Другий тайм почався з гострої атаки Добромиля. Віталій Заболотній, отримавши м’яч в розріз між суперниками, зумівши уникнути офсайдної пастки, увійшов у штрафний майданчик суперника. Накрутивши в штрафній захисника, Віталій зряче пробив у лівий кут воріт. Проте воротар гостей грамотно прочитав ситуацію і не без труднощів, на виході, зумів зменшити кут обстрілу і все-таки парирував м’яч.
А далі настав «золотий час» Віталія Карвацького. На 52-ій хвилині Віталік отримує м’яч в декількох метрах від воріт і лівою ногою просто-таки розстрілює воротаря Гуманця. Цікаво, що не тільки «круглий» залетів у воротах, по інерції наш голеадор теж опинився у сітці воріт. 5-1 і це лише початок!!! Через дві хвилини після голу воротар «Галичини» просто якимось дивом спасає свої ворота після гарматного удару Бойка з дев’ятиметрової відстані.
«Галичина» відповідає гострою атакою, яка завершується небезпечним ударом під перекладину з середньої дистанції. Але в цьому епізоді вже наш воротар демонструє свою майстерність і, витягнувшись в струнку, встигає переправити «смугастого» на кутовий. Проходить ще пару хвилин і вже Михайло Дзюбінський на якусь мить не встигає, щоб в падінні ногами завершити простріл з лівого флангу голом, та воротар гостей першим встигає на м’яч. Качелі продовжуються і через дві хвилини вже наш капітан у стрибку, кулаками витягує «шкіряного» з-під поперечини. Дежа В’ю якесь, інакше не скажеш. А йшла тільки 20-та хвилина другого тайму.
І ось настає 69-та хвилина матчу. Михайло Дзюбінський, увірвавшись у штрафний майданчик, втрачає чудову нагоду записати на свій рахунок «дубль». Та все ж після ліквідації загрози захисники в паніці виносять «кулястого» прямо на ногу Віталю Карвацькому, який вишуканим та прицільним ударом злету заносить м’яч у сітку воріт! 6-1 і Віталік довершує справу свого колеги – завершує атаку голом та одночасно записує «дубль» вже на свій рахунок. І це вже другий «дубль» в цьому матчі. Перший, нагадаю, на рахунку Олега Бойка.
На 76-ій хвилині все той же Віталій Карвацький отримавши м’яч біля центральної лінії, пробігши з м’ячем половину поля, по правому фланзі на швидкості вривається в штрафний майданчик суперника, і елегантно, фінтом, кладе воротаря на газон та спокійно, без поспіху і перешкод, пішочком, встигаючи ще й по дорозі випити філіжанку запашної кави, заводить м’ячик у пусті ворота. 7-1 і це вже «хет-трик» на рахунку нашого півзахисника.
А вже через дві хвилини захисник Добромиля Василь Войтович підключається до атаки по лівому фланзі, на швидкості, мов на велосипеді, обходить захисників Гуманця, і увірвавшись у штрафний майданчик з гострого кута точним ударом знаходить щілину між голкіпером та стійкою воріт. 8-1 і це ще не вечір!
А що «Галичина»? У відповідь «галичани» проводять потужну атаку і знову м’яч летить під поперечину воріт нашого капітана. І знову Іванко кулаком виручає нашу команду від вірного голу. Та на 82-ій хвилині і він стає безсилим після точного удару Ігора Броди – 8-2. А ще через хвилинку вже Віталій Стародуб потужнім ударом з середньої дистанції записує на свій рахунок черговий «дубль» (вже третій у цьому матчі!).
Та що там «дубль», подумав Віталій Карвацький, і вже після наступної атаки на рахунку нашого півзахисника «покер»! Сімнадцятий номер «помаранчевих» з лінії штрафного майданчика, розібравшись одночасно з трьома (з трьома!) захисниками, по зрадницьки залишає не при ділах ще й голкіпера. М’яч елегантно, немов кинутий рукою, на відстані декількох міліметрів пролітає повз стража воріт «Галичини» і лягає точнісінько в дальній кут – 9-3. Неймовірне виконання і не менш шедевральний гол! І це треба було бачити.
Відповідь гостей – і знову наш капітан на висоті. Та все ж вирішальне слово було за господарями. Вже в наступній атаці Михайло Дзюбінський робить те, що мав ще зробити на 69-ій хвилині – записує на свій рахунок черговий «дубль» в цьому феєричному матчі. Точний удар Михайла на 89-ій хвилині поставив у матчі жирну крапку в підсумковому рахунку.
Тож 10-3 на табло і зразу не пригадаєш, коли ще господарі поля святкували таку феєричну перемогу на цьому полі. Пригадується лише матч «відкриття» стадіону, коли в рамках першої ліги першості України ФК «Львів» просто-таки познущався з Івано-франківського «Прикарпаття» – 6-2. Але було це ще 5 років тому, а саме 2 вересня 2007 року, а сам стадіон ще тоді носив назву «Княжа Арена». Справжні вболівальники повинні чудово пам’ятати цю гру, адже такі матчі не забуваються. Так само, як не забудеться і недільна гра.
А щоб ще краще цей матч вкарбувався у вашу пам’ять, пропоную переглянути найяскравіші моменти з цього матчу. Тож бажаю всім гарного перегляду та незабутніх вражень.
Микола Волошин
Детальний фотозвіт з матчу шукайте тут
