В 2007 р. на базі школи створено Добромильський локальний освітній округ, до якого на підставі Установчої угоди входять такі школи-округи: Боневицька ЗСШ I-II ст, Княжпільська ЗСШ I-II ст, Мігівська ЗСШ I-II ст, Солянуватська ЗСШ I-II ст та Кропивницька ЗСШ I ст. Головною метою освітнього округу являється підготовка та поступовий перехід до організації профільного навчання. Вже в 2008-2009 н. р. в школі діє міжшкільний факультатив з інформатики, продовжується поглиблене вивчення математики, впроваджено з 5 класу паралельне вивчення другої іноземної мови.
Значна частина годин варіативної частини шкільного навчального плану виділено на факультативи з математики, фізики, хімії і біології та іноземної мови.
В перспективі школа обирає наступні профілі: інформаційно-технологічний, гуманітарний (іноземні мови), спортивний, оскільки матеріально-технічна та дидактична база школи спроможні забезпечити проведення навчання за такими профілями.
Школа володіє високопрофесійними педагогічними кадрами. Із 60 вчителів 51 має вищу освіту, серед яких 24 спеціалісти вищої категорії, 17 спеціалісти першої категорії, 5 вчителі-методисти, 7 старші вчителі.
В 2005 р. введено в експлуатацію новий корпус школи потужністю 580 учнівських місць, збудованого за програмою розвитку соціальної інфраструктури за сприяння НАК "Нафтогаз Україна"
Історія школи
Перша згадка про школу в м. Добромиль відноситься до 1789 року, періоду австрійського панування в Галичині. Після відновлення Польської держави і входження Галичини до її складу відомо, що в 1929 році в м. Добромилі було 2 школи і гімназія. Директором школи була полька Гадзінська. Школа була на той час семирічною, дівчата вчилися в окремому корпусі від хлопців. Школа для дівчат знаходилась в приміщенні теперішнього терапевтичного відділення лікарні. Школа для хлопців – в приміщенні теперішньої допоміжної школи – інтернату. Викладання проводилось на польській мові, але одночасно вивчалась українська граматика, читання. В молодших класах вивчали ще граматику, польську мову, малювання, співи, фізкультуру. Релігія вивчалась два рази на тиждень на польській мові. На той час парохом був отець Гораєцький. Навчання щодня починалось з молитви.
В класах було до 40 учнів, серед них крім українців навчались поляки, євреї. Початкові класи вели вчителі Сувальд, Серединська.
В першому класі замість зошитів учні писали на чорній табличці (розміром приблизно 25 Х 40 см.) з прив`язаним до неї " рисіком". Запис на табличці стирався гумкою на другий день у школі. Починаючи з другого класу, учні писали в зошитах у клітинку і в лінійку, ручкою з пером і чорнилом.
В м. Добромилі ще функціонувала гімназія в приміщенні теперішньої допоміжної школи-інтернат (колишньої вечірньої школи). Учні, які бажали навчатись у гімназії, після шостого класу здавали іспити з математики і польської мови. Директором гімназії був Загаєвський. Форма одежі учнів у гімназії була темно – синього кольору: берет, спідниця для дівчат у вузьку складку, піджак. На рукаві була нашивка "№ 624 – це номер гімназії, а також полоски – нашивки: у молодших класах – сині, у старших – фіолетово-бордові. Носити шкільну форму у гімназії щодня було обов`язковим. Вчились тут протягом чотирьох років.
В 1931 році у школі працювали драматичний, хоровий та предметні гуртки. В 1940 році вчителів – поляків арештували (чоловіків), а жінок – вчителів вивезли в Казахстан.
В час війни, 3 вересня 1944 року школи об`єднали в одну із спільним навчанням хлопців і дівчат. Школа стала десятирічною, була розміщена в приміщенні теперішньої допоміжної школи – інтернату. Директором цієї школи на той час був Михайличенко Федір Михайлович аж до 1956 року, після нього – Андрощук Ананій Іванович.
Директором школи в даний час є Керницький Богдан Андрійович.
Джерело: http://school.dobromyl.org – офіційна сторінка Добромильської загальноосвітньої середньої школи І-ІІІ ступенів