Підприємство спеціалізується по випуску пиломатеріалів, паркетних і меблевих заготовок, пружинних блоків і матраців, наборів меблів – корпусної і м’якої для житлових кімнат, спальні гарнітури.
Магазин Добромильського ДОКу. В ньому знаходиться виставка виробів підприємства.
Деякі оздоблювальні елементи меблів виготовляються вручну. Наприклад, ось цей різьблений елемент шафи.
Вхід по перепустках. Екскурсія по території заводу починається з прохідної.
Подвір’я ДОКу.
Механічний цех. В ньому майже 40 років працював мій дідусь.
Лісопильний цех.
Проект його будівництва – це котельня Добромильського ДОКу. Потужність газової котельні була розрахована на опалення цехів ДОКу та житлових будинків м. Добромиля. Через недостатнє фінансування та відсутність газифікації підприємства, котельня не була введена в експлуатацію. Згодом її перебудували у лісопильний цех.
Працівник лісопильного цеху.
Ремонт пилорами.
Механічне загострення пили.
Одне з 27 сталевих кілець, які зміцнюють конструкції котельної труби.
На верхівці труби розміщені антени мобільного зв’язку.
З 2002 року в результаті проведеної реконструкції підприємство приступило до освоєння виробництва дерев’яних будинків за типовими та індивідуальними проектами.
Столярний цех.
Налічує багато станків для механічної оброки деревини радянського та сучасного зразка.
Торцювальна пила.
Сучасний станок іноземного виробництва.
Електричний лобзик MF 9050.
Токарно-гвинторізний верстат румунського виробництва.
Відходи деревини.
Дахи промислових приміщень ДОКу.
Оздоблювальний цех.
Працівники оздоблювального цеху.
Висока якість меблів – показник культури праці.
Стандартизація – важливіший засіб підвищення ефективності виробництва.
Раніше тут був лісопильний цех, на стіні якого було написано "Слава КПРС". Після розпаду Радянського Союзу залишилась тільки "Слава …".
Кран лісопильного цеху.
Товарний в’їзд до ДОКу. Колись через ці ворота на підприємство залізницею постачали сировину для виробництва меблів та вивозили готову продукцію.
На горизонті видніється Сліпа гора, на якій знаходиться замок Гербуртів.
Вже непрацюючий Дім культури Добромильського ДОКу.
Працівник заводу повертається додому після закінчення робочої зміни.
Будинок, в якому колись жив засновник Добромильського ДОКу Самуель Ліхтман, розташований навпроти заводу.
На сьогоднішній день Добромильський ДОК переживає не найкращі часи. Продукція підприємства як і кількість його працівників зменшились в кілька разів. У день мого візиту в цехах ДОКу працювало 5 чоловік (в 1995 році Добромильський ДОК налічував понад 1000 працівників). Один з працівників заводу пояснив відсутність робітників в цей день тим, що підприємство вже довший час очікує доставки сировини від місцевих лісових господарств для виробництва продукції з дерева.
Інші статті про Добромильський ДОК:
Історія деревообробного комбінату "Добромиль"
Текст та фото – Павло Бішко
