Для того, щоб діти змогли отримати свідоцтво про народження, вчителі за власні кошти виробляють паспорти їхнім батькам. Були випадки коли діти втікали зі школи. Через міліцію їх знаходили у Тернополі, Львові і знову повертали до школи.
Луцишин Василь, 14 років.
Мати давно померла. Навчається в 7-му класі.
Славич Назар, 13 років.
Закінчив у Турці 5 класів середньої школи, після чого був переведений в школу-інтернат. Вже тут навчився читати та рахувати.
Ільницька Оксана, 8 років.
Проживала в селі Радич Турківського р-ну, Львівської обл. Через зловживання спиртними напоями батьки позбавлені батьківських прав. У дівчинки спостерігаються емоційно-вольові розлади, але в цілому дружелюбна і товариська. Оксана любить ходити на екскурсії, бавитися в рухливі ігри на свіжому повітрі. З задоволенням виконує доручення старших. Навчається в 3-му класі.
Ільницька Ірина, 9 років.
Рідна сестра Оксани. Іринка дуже добра дівчинка, дружелюбна, слухняна. Любить допомагати старшим та дітям. Має здібності до малювання, любить бавитися в рухливі ігри. Зараз навчається у 5-му класі.
Сестри Оксана та Ірина.
Баршоди Руслан, 18 років.
Знайдений на вулиці. Циган. Вчився в Золочівській школі-інтернат, пізніше його переведено в школу-інтернат Добромиля. Своїх батьків не знає.
Каналош Василь, 15 років.
З вулиці потрапив у Львівський притулок, де і отримав свідоцтво про народження. Циган. Своїх батьків не знає та не пригадує. Розповідав, що він з Молдови.
Сурмай Андрій, 12 років.
Сирота. Народився в м.Турка Львівської області.
Пристацький Роман, 14 років.
Батьки не займалися вихованням сина, знущалися з нього, в результаті чого були позбавлені батьківських прав. Роман виховувався в дитячому будинку м. Львова. У школу на навчання прибув у 2004 році. Хлопець добрий, слухняний, любить допомагати старшим, дуже любить тварин. Важко вдається Романові засвоїти навчальний матеріал, але він виявляє наполегливість і старанність. Навчається у 6-му класі.
Пристацька Ліда, 11 років.
Рідна сестра Романа. Виховувалася в будинку дитини м. Львова, звідти і прибула у школу на навчання. Батьки жодного разу не відвідували і не телефонували дітям. Ліда любить настільні ігри та математику. В дитини часто проявляються емоційно-вольові розлади, конфліктні ситуації. Зараз навчається у 4-му класі.
Лакатуш Роман, 12 років.
Гарно малює, співає. Якось приїжджала до нього мати-циганка, хотіла його забрати додому. Після того як син відмовився повертатись до мами, вона його більше не відвідує. Вчителі розповідають, що мама хотіла забрати Романа лише для отримування грошей від держави.
Волач Наталя, 17 років.
Жила з мамою в м. Самборі у квартирі, де не було жодних меблів. Дівчинці доводилось спати на лахмітті в кутку кімнати. Вже в школі Наталя запитувала вчителів для чого потрібно ліжко та стіл. Згодом її мама переїхала до Добромиля, де працює прибиральницею. Наталя навчається в 8-му класі.
Данило Мар‘ян, 10 років.
Мама психічно хвора. В перші дні перебування в школі Маря‘н ніяк не міг звикнути до комфортних для нього шкільних умов. Він хотів спати на незастеленому ліжку, знімав з нього постіль і матрац та говорив що так не повинно бути! Має братика, який живе з бабцею. Навчається в 4-му класі.
Андрусевич Андрій, 13 років.
Має батьків. Грає за футбольну команду м. Судова Вишня. Навчається в 6-му класі.
Бардин Дмитро, 12 років.
Захоплюється футболом, також грає за футбольну команду м. Судова Вишня. Тренер завжди телефонує вчителям, з проханням відпустити хлопців на тренування.
Кіц Ігор, 16 років.
Ще в пологовому будинку мама відмовилась від нього та через 2 місяці померла. 2 роки тому Ігор дуже змінився, коли знайшов рідного брата, який працює у Чехії та інколи відвідуює його. З цього часу він всім радісно розповідає що у нього є брат! У Ігора є також бабця, яка живе у Івано-Франківській області. Кожної неділі Ігор ходить до церкви. Навчається в 9-му класі.
Романюк Ярослава, 16 років.
Мама померла. Батько заставляв Ярославу просити на вулиці. В молодших класах дівчинка без перестанку плакала, пояснюючи це тим, що батько буде її бити, не знаючи де вона. Згодом батько помер. Навчається в 10-му класі.
Саїдов Микола, 14 років.
Микола з багатодітної сім‘ї. В нього 14 братів та сестер, 5 з них вчились в школі-інтернат. Сестричка Марійка після закінчення інтернату одружилась з однокласником і живе тепер в м. Мостиська.
Нагорнова Люба, 18 років.
Ходить щонеділі до церкви. У Люби часто проявляються емоційно-вольові розлади.
Мудренков Юра, 20 років.
Сирота. В школу прибув з дитячого будинку. Випускник. Не зміг навчитися читати та писати. Кожної неділі ходить до церкви. Дуже культуриний і ввічливий хлопчина.
Млічко Ігор, 17 років.
Завдяки його вуйкові вчителі дізнались про долю його батьків. Мати померла, а батько пропав. Одного разу вуйко забрав Ігоря до родичів, але вони проявили байдужість та небажання спілкуватись з хлопцем. Навчається в 10-му класі.
Ярощук Марія, 11 років.
Мама померла у 2005 році. Гарно малює та співає.
Ярощук Мар‘яна, 11 років.
Сестра Марії. Любить робити зачіски своїм одноліткам.
Ярощук Степан, 6 років.
Брат Марії та Мар’яни.
Сестрички Марія і Мар’яна та брат Степан.
Під час навчання діти-сироти отримують так звану пенсію. Ці заощаджені кошти допомагають їм після закінчення школи розпочати самостійне життя.
Висловлюю подяку директору школи Мулю Миколі Ярославовичу, заступнику директора Крвавич Лідії Романівні та викладацькому колективу школи за надану інформацію про дітей.
Пам‘ятаймо, чужих дітей не буває!
Текст та фото – Павло Бішко
Добромильська спеціальна школа-інтернат (частина 1)
