3 червня. Добромиль. Стадіон «Княжа Арена». 1500 глядачів. 33 градуси. Делегат ФФУ: В. Поліщук (Рівне). Судді: В. Топіха (Київ), В. Криницький (Рівне), І. Пономаренко (Миколаїв). Резервний арбітр: А. Грисьо (Львів).
ФК «Львів»: Марущак, Гальчук (к), Леонідов (Ханас 71), Романюк, Ільків, Даньків, Федорчук, Г. Баранець, Теплий (Панас 59), Б. Баранець, Чепурненко (Козьбан 57). Запасні: Радь, Ференц, Чапко, Худзик. Головний тренер – Степан Юрчишин.
«Геліос»: Качоренко, Тарасенко (Плехтяк 90), Сизихін, Лебединець, Зелді (Ремезовський 30), Волошин (к), Вітер (Візьонок 70), Рамазанов, Отришко (Лаврінок 80), Таран, Ростовський. Запасні: Пилипенко, Солонецький, Аніщенко. Головний тренер – Юрій Погребняк.
Гол: Г. Баранець 90+3 (з пенальті). Нереалізований пенальті: Б. Баранець (45+1) (воротар). Попередження: Ільків (53), Федорчук (90+4) – Ремезовський (34), Волошин (45+1), Качоренко (45+2).
Керманич львів’ян, Степан Юрчишин, виставив оптимальний склад, націлений на досягнення перемоги. До речі, львівський тренер з футболістами намагається у кожному поєдинку добувати максимального результату. Однак робити це все важче, особливо тоді, коли суперник грамотно діє в обороні, а ртуть у термометрі піднімається до позначки 33-х градусів.
«Геліос», розігравши м’яч у центрі поля, першим організував небезпечну атаку біля воріт Марущака. Олексій Ремезовський з правого куту «вистрелив», однак львівський воротар опинився у потрібному місці і відвів загрозу. Невдовзі в ігровому зіткненні з Григорієм Баранцем пошкодження зазнав Сергій Зелді, на якого харків’яни покладали велику надію. Лікарі надали першу допомогу, але гравцеві легше не стало. Тож заміна не забарилася. Ремезовський увійшов у гру надто різко. Бо уже через чотири хвилини перебування на полі, за свою активність, отримав від арбітра попередження.
Львів’яни, зусиллями Григорія Баранця, розіграли чудову комбінацію. На жаль, на вістрі атаки форварди не підтримали почин колеги і м’яч викотився за межі трав’яного газону.
Футболісти «Геліоса» кілька разів успішно застосували тактичний прийом поза грою. І цікаво, що львів’яни з дитячою наївністю попадалися на гачок. Мабуть, більше думали про те, як швидше дістатися до воріт Качоренка.
Господарі продовжують атакувати. У карному майданчику помиляється Чепурненко, Теплий переправляє м’яч над воротами, рейд Григорія Баранця зупиняє Сизихін (руками вхопився в труси). Штрафний у виконанні Гальчука, м’яч зрикошетив від «стінки» на Федорчука, удар Валерія і гол. Проте іншої думки виявився миколаївський арбітр на лінії Пономаренко, який зафіксував положення поза грою. Григорій ще раз вивів на ударну позицію Теплого – м’яч опиняється в руках у воротаря. Ще один момент у львівського форварда, однак у цьому епізоді переможцем виявився капітан Волошин. Микола не роздумуючи вибив м’яча, а Олег обійшовся смаком. Пристрасті накопичуються, але результат залишався незмінним. Федорчук потужно пробив по воротах і м’яч вкотре опинився в руках у воротаря. Перед перервою ще двічі відзначився Качоренко. За першим разом відбив м’яч після удару Теплого, а згодом виявився на висоті при обороні одинадцятиметрового. Чепурненко виходив один на ворота і кіперу нічого іншого, як з порушенням правил зупинити рейд Євгена не залишалось. Арбітр в полі впевнено вказав на «точку». Борис Баранець переважно таких моментів не марнує, але цього разу йому не вдалося переграти воротаря. Качоренко вгадав напрям польоту м’яча і врятував команду від неприємності.
Львів’яни пішли на перерву не в кращому настрої. Але, залишався тайм надії. Проте у перші хвилини переважаючою стороною виявилися гості. Харків’яни подали поспіль п’ять кутових, а Ремезовський довгим пасом вивів на ударну позицію Дмитра Вітра. Однак форвард до м’яча не дотягнувся і гості очікуваної користі не отримали.
Підопічні Юрчишина перевели дух і продовжували шукати шляхів до воріт Качоренка. Проте за кожним разом суперник вміло захищався і відбивався. Ігор Ільків, який виконував стандарти, замість сильних ударів, віддавав перевагу навісам. Високі оборонці «Геліоса» головами відбивали м’яч, а львів’янам доводилося докладати зусиль для організації нових атак. Проте з кожною хвилиною робити це ставало все важче.
Вадим Панас з новими силами на швидкості випередив оборонців і з гострого кута пробив по воротах. Качоренко з ближньої стійки перевів м’яч на кутовий. Григорій Баранець покладаючись на власні сили і майстерність, увірвався в карний майданчик і завдав сильного удару. Качоренко знову рятує команду від неминучого гола. Григорій мав чимало претензій до себе і навіть до небес. Здавалося, що львів’ян у цьому матчі переслідував злий дух. Особливо під час реалізації голевих моментів. Але гра триває.
Панас вдруге гарматно вистрелив під ближню стійку. Воротар на висоті завдання. «Геліос» продовжував свою гру на збереження корисного для себе результату. Волошин у цій грі виявився справжнім капітаном, який впевнено керував діями партнерів. Здавалося, що «Геліос» вивезе з Добромиля корисний результат.
Коли резервний арбітр вказав, що до гри додано п’ять хвилин, в серцях добромильсько-львівської публіки ожило стільки ж хвилин надій на перемогу. Футболісти Львова з відчаєм рушили на ворота «Геліоса» і треба такому статися, що завдяки настирливості досягли свого. Арбітр вдруге зафіксував порушення правил харків’янами у карному майданчику, після того як Ігор Ільків, традиційно, навісив м’яч. Лебединець у боротьбі на другому поверсі інтуїтивно шарпнув за майку Федорчука. Валерій опинився на траві. Тож Топіха впевненим жестом вказав на одинадцятиметровий. На цей раз екзекутором став Григорій, якому треба було рятувати добре ім’я брата і команди в цілому. Незначний розбіг, Качоренко, який цього вечора потрудився на славу кинувся вправо, а Григорій пробив по центру. Гол!. Тим самим півоборонець подарував команді перемогу, три пункти і потішив свого брата.
Турнірне становище: http://www.fclviv.com.ua/fcl/matchi/ttable.php
