Голи: Г. Баранець 42 (з пенальті), Даньків 60. Попередження: Рибка 42, Коркішко 44, Алієв 62 – Козьбан 73, Романюк 82, Леонідов 76, Горецький 90+3.
До міста-героя і столиці України львів’яни прибули у бойовому складі. З вояжів «молодіжки» до команди приєднався Валерій Федорчук. Єдино Юрчишин не міг розраховувати на допомогу Бориса Баранця, який завершував свій «відпочинковий період». Звітний поєдинок носив для львівської одинадцятки подвійне навантаження. З одного боку на свідомість гравців тисне роль лідера, а з протилежного – другі кияни попри всілякі розклади намагаються завжди гідно тримати марку іменитого клубу. Зрештою, у цій команді чимало збірників різних вікових категорій. Так було й цього разу. Достатньо «кинути оком» на склад господарів.
Динамівці розігравши матч з центра поля, одразу вибороли право на кутовий. Денис Дедечко закрутив «посилку» на ворота. Проте Мар’ян Марущак вчасно випередив адресатів.
Атака-відповідь гостей виявилась значно грізнішою. Ігор Ільків, підібравши м’яч у центрі поля, з лівого флангу видав чудовий пас на Чепурненка. Євген знаходячись під прискіпливо атакою капітана киян Олега Допілки зумів таки завдати головою удару. До воріт якихсь п’ять метрів, але м’яч попрямував просто в руки Олександра Рибки. У наступній атаці, яку правим краєм семимильними кроками розвинув Віталій Романюк, м’яч опинився в ногах Панаса. Вадим на одному диханні «викурив» Люльку, переадресував «пакет» у карний майданчик, де Рибка впевнено зіграв руками і по загрозі. Григорій Баранець традиційно старався бути на вістрі атаки. «Накручував» на ногу динамівців як хотів, але справу до влучних ударів не доводив. Однак саме у його нестандартних діях проглядався найбільший намір порушити господарське благополуччя.
Молоді динамівці старалися пресингувати львів’ян по всьому полі. Часто ставали переможцями ігрових дуелей і навіть загрожували воротам Марущака. Однак голевих моментів не створювали. Вся гра будувалася через Дедечка. На краях прудконогі Шевчук і Коркішко завдавали гостям чимало клопоту, але на висоті завдання стояла львівська оборона. Один з епізодів заслуговує подвійної уваги. Гості не вгледіли за швидконогим Шевчуком, який спромігся на хороший рейд і небезпечний удар. Марущаку довелося докласти великих зусиль щоб вберегти ворота «на замку». Мар’ян у падінні ногами м’яч відбив і довів свою перевагу над суперником.
Після цього слово взяли львів’яни. Спершу їхні прихильники на трибунах гаслами «ФК «Львів – вперед!» скерували «синьо-золотих» в атаку. Панас двічі навісив м’яч у штрафний майданчик, але господарі за кожним разом відводили небезпеку подалі від власних воріт. Проте пресинг, тепер уже львівського виробництва, працював на повну потужність. Підопічні Юрчишина «зачинили» киян на їхній половині поля і не давали перевести духу. В центрі поля, у доброму розумінні, шаленів Баранець. Рвався у передовики й Федорчук. Зрештою, атакувальний почин Валерія приніс ФК «Львову» бажаний результат. Півоборонець на правому фланзі настирно поборовся з оборонцями Києва і прострелив на ворота. Кушніров, намагаючись вибити м’яч головою, віддав голеву передачу на Чеперненка і Євген завдяки націленості на ворота, змусив киян до порушення правил. Виходячи на ударну позицію, завдав удару. Та саме у цей відповідальний момент динамівський кіпер повалив Євгена на траву. «Запахло» вилученням, але обійшлося покаранням «гірчичника» М’яч викотився за ворота, а сімферопольський арбітр Сіренко впевненим рухом руки вказав на «точку». «Вирок» на порушнику взявся виконати Григорій Баранець. Незначний розбіг, майстерний удар і Рибка попався на гачок: воротар і м’яч опинилися в протилежних кутах.
На фініші тайму ще раз потужно вистрелив Федорчук. Однак цього разу «снаряд» півоборонцеві звалився з ноги й полетів у «молоко».
Після перерви Литовченко для зміцнення командної гри, випустив на поле Олександра Алієва. Непересічна зірка вітчизняного футболу вкотре показала, що володіє футбольним талантом, але ходу гри йому не вдалося змінити.
Львів’яни, в пошуках наступних голів, продовжували таранити браму Рибки. І вже у першій атаці Панас втратив слушну нагоду покращити результат матчу. Вадиму не поталанило з ударом.
Алієв віддав пас на Коркішка. Потужний удар, м’яч прямував під поперечину, але Марущак, володіючи блискавичною реакцією, перевів м’яч на кутовий.
Григорій Баранець виводить на ударну позицію Теплого. Однак Олег замешкався у карному майданчику, втратив момент. Федорчук завдає підступного удару, Рибка у відчайдушному кидку з під стійки виносить м’яч. Львів насідає на ворота «Динамо-2» з новою силою і за власні старання досягає винагороди. Після розіграшу кутового м’яч потрапляє до Даньківа, який у таких випадках традиційно підключається до атаки. Тож Андрій красиво з льоту «розстрелив» ворота суперника. Капкан «гол» вдруге клацнув у воротах динамівців. 2:0 на користь ФК «Львів» – це вже солідна заявка на переможний результат, хоча до завершення матчу ще достатньо часу.
Господарі прагнули відігратися. Подали поспіль два кутових, але успіху не досягають. Не здавався Алієв. Виходячи на ударну позицію, Олександр порушив правила. Марущак розпочав гру ударом від воріт.
Прагне покращення ситуації й Григорій Баранець. Стрімко увірвався в штрафний майданчик, потужно пробив. Рибка зреагував на м’яч, але не заволодів ним. Проте й Дмитро Козьбан у вирішальний момент зіграв не кращим чином.
Фінал гри був за гостями. Зокрема Леонідов двічі успішно заблокував небезпечні удари Алієва, а м’яч після удару Чапка з трудом перевів на кутовий Рибка.
Львів’яни попри усі намагання господарів на полі були старшим братом. Тому більше володіли м’ячем, красивіше і вдаліше комбінували, атакували ширше і частіше завдавали ударів. Тож у сукупній гостроті перевершили господарів.
У підсумку гра виявилась цікавою, яка народила два голи і чимало цікавих моментів. На емоційному рівні матч в Чапаївці наблизив ФК «Львів» до вищої ліги і тепер команду Степана Юрчишина від тріумфальної арки прем’єр-ліги відокремлює чотири надзвичайно відповідальні поєдинки. Зрештою, «Оболонь», яка поступається Львову лишень різницею у три м’ячі, так само наступає.
