«А молитва до Пацлавської Матері Божої все шириться і шириться…»
Ці слова промовив на завершення Божественної Літургії 9 серпня о. Никодим Гуралюк – настоятель монастиря ЧСВВ в с. Погоня. Повертаючись в споминах до минулого (подій 18-річної давності), о. Никодим згадав, як в часі Зелених свят він, тодішній Добромильський ігумен, вперше з невеликою групкою парафіян із с. Губичі молився на цьому місці.
Згодом, 15 років тому, постала Хресна дорога у вигляді 14 витесаних хрестів. Кожна парафія регіону мала зобов’язання встановити цей символ Віри і Воскресіння.
Про підготовку до цьогорічної прощі заздалегідь подбав місцевий парох о. Андрій Устрицький у вигляді численних запрошень у друкованих та електронних ЗМІ. Отець разом із своїми прихожанами зустрічали прочан з різних міст нашої та інших єпархій: вони розчистили дороги, приготували частунки та обід для багаточисельних гостей. Старосамбірська, тарнавська та добромильська громади приймали понад 50 прочан із с. Ластівка на чолі з о. Тарасом Стецьком. Переважно це були молодь і діти шкільного віку. З піснею на вустах, з втомою в тілі, але з духом бадьорості вони увійшли в подвір’я церкви св. Андрея Первозванного, де отримали благословення і поклонилися мощам Блаженного Йосафата Коциловського – єпископа Перемишльської єпархії. Кожен з нас вкотре переконався, що віра і ласка Божа роблять нас сильними, впевненими і ведуть до цілі.
Громади м. Добромиля, с. П’ятниці і Княжпіль на чолі із парохами о. Павлом Колясою, о. Андрієм Древняком та о. Володимиром Кіцулою о 9.30 год. об’єдналися для пішої прощі в с. Губичі. По дорозі вірні приступали до св. Тайни Покаяння, співали церковних пісень і трепетно несли ікону Матері Божої Пацлавської та мощі блаж. Йосафата Коциловського.
При якісному озвученні присутні пройшли Хресною дорогою в лісі. Свої молитви заносили воїни, що повернулися з війни на Сході України, дорослі і діти, здорові і недужі, приїжджі і місцеві – бо всі ми потребуємо ласк Господа і маємо про що Його благати.
Божественна Літургія розпочалася о 13-й год., її очолив о. Павло Коляса, а проповідь виголосив ректор Дрогобицького Катехитичного інституту о. Микола Витівський. Богослужіння супроводжувалося співом чоловічого хору під керівництвом Андрія Бербиха. Всечесні отці прочитали молитву про зцілення, на оздоровлення важкохворих і поранених та освятили зілля.
Особливо зворушливим було слово п. Віри Довгун – ревної добромильської парафіянки та учасниці молитовної ходи, яка пригадала приїзд Йосафата Коциловського в 1944 р. на бричці до Добромильського монастиря, де вона вітала його маленькою дівчинкою, а нині з ласки Божої поклонялася мощам блаженного Владики.
Правлячий єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії вшанував своїм декретом діяльність Миколи Гомонка – заступника директора ГО «Майдан Старосамбірщини». Подяку зачитав і привітав з нагородою о. Микола Витівський, який виголосив цінну науку прочанам: щоб підтримати тих, хто на фронті, нам потрібно оголосити війну корупціонерам, бюрократам і хабарникам, бо ми всі несемо відповідальність перед Богом, Героями Небесної Сотні, а також усіма полеглими у війні Росії проти України.
Долаючи спеку, прочани зі свяченою водою, зачерпнутою з джерела З’явління Матері Божої, з миром і любов’ю поверталися до своїх домівок. Багато з нас мріють зійти на Говерлу; нехай кожна така проща слугує для всіх кроком вгору до нашої «Небесної Говерли».
Текст та фото: Марія Угрин