Історична довідка
Перші згадки про Краснопіль (тепер Нижанковичі) походять з 1377–1378 рр. 1408 р. (за іншими джерелами 1448) місто отримує Магдебурзьке право, а 1431 р. Владислав II Ягайло надає йому польське право. 1448 р. з’являється місцева римо-католицька парафія. У 1461 р. зведено римо-католицький костел. Приблизно 1498 і 1502 р., а також 1524 Нижанковичі зазнають татарських нападів. У 1601 р. місто пограбував перемишльський староста Томаш Дрогойовський, а в 1607 – Ян Щасний Гербурт. З 1602 р. з’являються перші згадки про євреїв, які оселяються в місті. Потім Нижанковичі знову зазнають татарських нападів – у 1620, 1621, 1624 і 1626 рр., через що місто кілька разів горіло. У 1647 р. отримує право володіти складом вин. 1657 р. місто сплюндрував Ракоці Юрій II.
У другій половині XVIII ст. в Нижанковичах з’являється незалежна єврейська ґміна (громада). Від 1772 р. місто входить до складу Королівства Галичини та Володимирії (Лодомерії) в Перемишльському повіті.
У 1880 р. в Нижанковичах мешкає 1646 осіб, а в поблизькому поселенні Вигадів (згодом частина міста) 106 осіб. Серед них: 467 римо-католиків, 642 греко-католиків, 643 євреїв та інших. Того ж року місто знищує велика пожежа. Нижанковичі й околиці були ареною боїв I Світової війни, а також Українсько-польської війни 1918—1919 років. Під час тої війни польські війська, що наступали на Нижанковичі, обійшли місто з південно-західного кінця і вийшли в район поблизького села Підмостичі, через що українське військо було змушене відступити на Добромиль. У боях за Нижанковичі з 11 по 16 грудня 1918 р. загинуло 13 польських вояків (кількість загиблих з українського боку невідома). У місті 1921 р. мешкало 1865 осіб, з них 408 євреїв. Нижанковичі були осередком ґміни Львівського воєводства, але 1934 р. втратили міське право. Після Польської кампанії 1939 р. Нижанковичі опинились у частині Польщі, окупованій СРСР. Від 4 грудня 1939 року перебували у складі УРСР, в Дрогобицькій області. Після нападу Німеччини на СРСР місто перебувало під німецькою окупацією. Від 3 листопада 1941 р. Нижанковичі у складі Перемишльського повіту Краківського дистрикту Генеральної губернії. Після захоплення міста німці створили в ньому гетто для єврейського населення, яке ліквідували в кінці липня й на початку серпня 1942 р. Між 27 липня і 3 серпня 1942 р. німці вивезли нижанківських євреїв до Перемишля і Добромиля. Восени євреї, котрі походили з Нижанкович, були звідти вивезені до табору смерті в Белжцю.
31 липня 1944 р. місто зайняли радянські війська. Після II Світової війни Нижанковичі знову в складі Української Радянської Соціалістичної Республіки – спочатку в Дрогобицькій області, пізніше у Львівській.
З початку 1960-х років тут існував залізничний пункт перетину кордону для поїздів траси Перемишль — Загуж через СРСР. Після розпаду СРСР з 1991 р. Нижанковичі перебувають у складі України. Планується відкриття автомобільного пункту перетину кордону Мальговичі-Нижанковичі.
Джерело – Вікіпедія
Дорога до Нижанкович пролягає через ріку Вигор та міст, вкритий дерев’яними дошками, який знаходиться поблизу села Підмостичі.
Отвори в конструкції моста – це сліди бойових дій під час 2-ї Світової Війни.
Річка Вигор та село Підмостичі.
Пограничний міст польсько-українського кордону в селі Підмостичі.
Недобудована бензозаправна станція біля Підмостич.
Каплиця при в’їзді в Нижанковичі, дорога до ПТУ.
Нижанковицька середня школа І-ІІІ ступенів.
Спортивний майданчик Нижанковицької середньої школи І-ІІІ ступенів.
Костел св. Трійці
Народний дім "Просвіта"
Будівництво храму св. свщмч. Йосафата Полоцького
Нижанковицька ратуша — побудована 1759 р. в містечку Нижанковичі. До II Світової війни в ній містились магістрат і пожежна частина. Після війни в ратуші різні установи: пожежна частина, бригада швидкої допомоги, аптека, дизель-електростанція. З початку 1960-х рр. приміщення ратуші переобладнали на гуртожиток Нижанковицького професійно-технічного училища.
На шпилі ратушної вежі міститься герб Нижанкович – фігура оленя (майже в натуральну величину), яка виконує роль флюгера. Нині ратуша в аварійному стані та потребує капітального ремонту-відновлення.
Церква св. Трійці.
Цегельна архаїчна оборонного типу Троїцька церква (XVI ст.) з дерев’яною аркадою-галереєю й восьмигранними куполами під ґонтом
Дитячі ясла-садок у Нижанковичах.
Старий будинок вкритий ґонтами…
… та з пруським муром.
Церква у Нижанковичах, розташована за кількасот метрів від державного кордону.
Залізнична станція, збудована в 1872 р., коли через Нижанковичі прокладено важливу залізницю, що з’єднувала Львів з Будапештом, так звана Перша угорсько-галицька залізниця.
Кордон європейського Союзу, польсько-український кордон в Нижанковичах. Дорога веде до Перемишля, віддаленого 12 км від Нижанкович. До Євро-2012 тут планують збудувати міжнародний автомобільний перехід Нижанковичі-Мальговіце.
Фото – Павло Бішко (2009 рік)
