(постійно поповнюється)
1374 рік: Добромиль вперше згадується як село. Тоді князь Владислав Опольський надав родові Гербуртів маєтки по річках Вирві і Стрвяжу, серед яких був і Добромиль.
1450 рік: Львівський ловчий Микола Гербурт побудував на Сліпій горі біля Добромиля дерев’яний замок.
1497 рік: Добромиль сплюндрували татари, згорів і замок. Цього ж року польський король Я. Ольбрахт визнав Добромиль містечком і дозволив проводити ярмарки.
1566 рік:
28 червня – За старанням власника місцевих солеварень Станіслава Гербурта король Сигізмунд Август надав Добромилю магдебурське право.
1649 рік: выляня водъ было барзо велико, же села, дворы, замки ломило.*
1651 рік: былъ голодъ барзо велики: жито было по злотыхъ 10, пшениця 12.
1652 рік: повЂтря было по вшистъку Полщи.
1653 рік: допустилъ былъ Господь Богъ звЂря лютого, который люди поидалъ.
1655 рік: знову козаци изъ Москвою Полще воевали, которые и церкви руйновали и свещенниковъ у церквахъ пекли.
1656 рік: Шведове по сами Перемышль звоевали.
1657 рік: по Рождест†Христовомъ вуйна Венgерская; с козаками по самий Краковъ звоевали.
1672 рік: Турци Каменецъ Подулски взяли; татарове по самую Вислу спустошили, людий въ неволю побрали.
1674 рік: Поляци въ ХотЂню Турковъ выбили. Бъ тымъ же року голодъ барзо великий былъ: жито было по золотыхъ 14; пшениця по 15; людий барзо сила померло.
1673 рік: Цесаръ турецъкий зе вшистковъ потуговъ Украину бурилъ; Умань и иншии мЂста Украинскии мечомъ і огномъ воевалъ.
1675 рік: Абраамъ баша Збаразски замок изъ фундаменту и ПодгайцЂ и инъшии мЂста спустошилъ.
1676 рік: Шайтанъ баша войско Полское, и круля, и гетмановъ подъ Журавномъ облегъ и тамъ до часу згоду учинили съ собою.
1680 рік: месеца декеврия дня 18 показалъ Господь Богъ комету барзо великую отъ заходу слонца, которую остролоgове поведаютъ быти на, шестъ сотъ и сЂмъдесятъ и пятъ милъ; знову въ рукъ маленка кометка показалася.
1683 рік: вейзоръ турецки из великою потугою по сЂмъ кротъ сто тисячи войска подъ Видьно, мЂсто столечъное цЂсарское спровадилъ и до оного штурмовалъ презъ килка недель, и южъ цале достати малъ, gдыбы было отъ Бога найвышого и отъ Пресвятои ДЂвы обороны не было, котрая и круля полского Іоана третого на то не побудила, котрий изъ войскомъ своимъ и козацъкимъ и цЂсарскимъ вЂкъторию отримали и войско ихъ поразили и подъ Стигольномъ еще люпъшую вЂкторию отримали.
1690 рік: былъ голодъ велики: жито было по золотыхъ 16, пшениця по 20, овесъ по 8.
1693 рік: панъ Янъ Бонавинтура на Краснымъ КрасЂнски, воевода Плотски, староста Варшавски, Штумски, Прагненски, Новомески, отрималъ купъномъ маетности Добромилскии Гербуртовскии.
1695 рік: месеца февраля дня 3, татарове сЂмъдесятъ тисячи подъ Ілъвувъ пришли и на тойчасъ великое кровопролитие християнской крови проляли и по иншимъ мЂстомъ.
1698 рік: ксонже Саское, на имя Авъгустъ, коронованый на крулевство польское.
1699 рік: дороgутня была великая: пшениця была по 34, жито по 26; также было и въ року 1700. А въ року 1699 месеця сепътеврия, турци изъ Каменца уступили доброволне, а то для круля Августа, а не для панувъ Полякувъ.
1700 рік: месеця февряла дня 12, егомосцъ отець епископъ Премиски, Іннокенти Винницки, пожегнался изъ свЂтомъ ізъ вувторка на середу, дивновъ а праве неслыхановъ пригодовъ: отъ докторскихъ лЂкарствъ, неострожне и неростропне даныхъ, згорЂлъ въ простиралахъ, олейками напущоныхъ, объвиненый.*
*Добромильський літопис
1772 рік: Добромиль попадає під правління Австрії. Містечко й солеварні стають державними. Значно збільшився видобуток солі.
1871 рік: Поблизу Добромиля прокладено залізницю, з’явилися фабрика сірників, миловарня, склозавод, лісопильний та пивоварний заводи.
1936 рік:
Вересень – В Добромилі відзначалося 75-річчя від дня смерті Т.Г. Шевченка. У концерті виступили хори з Війська, Городович, Ляцька.
1946 рік:
8 вересня – На шляху Добромиль – Хирів 3 підпільники ОУН вийшли на засідку МВД. Був убитий підпільник «Малина», іншим вдалося втекти. Джерело: Літопис УПА. Т. 9. – Львів-Торонто, 1992. – С. 423.
1947 рік:
20 серпня – У Добромилі робітники для саботажу підпалили державний тартак. Джерело: Літопис УПА. Т. 9. – Львів-Торонто, 1992. – С. 406.
19-21 жовтня – Під час масового вивозу українського населення в Сибір з Добромильського району з 17 сіл було вивезено 118 родин. Джерело: Літопис УПА. Т. 9. – Львів-Торонто, 1992. – С. 410.
1950 рік:
5 жовтня – в обідню пору в центрі Добромиля, біля ратуші, житель с. Солянуватка, Богдан Цицик, вбив начальника НКВС – майора Скородєлова. Через деякий час – майора, комісара Бугайова. “Вихора” (псевдо Б. Цицика) вистежили і важко поранили. Після операції в Добромильській лікарні, побачивши, що вартовий, який його охороняв, задрімав, Богдан потихенько, стискаючи зуби від болю, розірвав шви на животі – щоб не потрапити живим до рук катів.
1954 рік:
Травень – Полковник УПА Дмитро Хадай (псевдо “Білий”, “Тис”, “Миколай”) – наш земляк із Добромильщини, загинув під час нерівного бою з енкаведистами в своєму рідному селі Княжполі, на горищі школи, де колись навчався, на очах односельців: застрелився, але не здався ворогові.
1989 рік:
Липень – Створено осередок Товариства української мови ім. Тараса Шевченка. Очолив Роман Павлишак. Членами Товариства встановлено на міському кладовищі хрест на могилі жертв НКВС, страчених у добромильській тюрмі наприкінці червня 1941 р., та пам’ятну дошку на будинку колишньої тюрми.
24 грудня – Ініціативна група у складі Ярослава Угрина, Володимира Антошика, Петра Більо у міському будинку культури скликала установчі збори, на яких було утворено осередок Народного руху за перебудову.
1990 рік:
22 січня – У центрі міста встановлено інформаційний стенд РУХу і піднято синьо-жовтий прапор.
Березень – Вибори до Верховної Ради України. Від добромильської округи обрано представника демократичного блоку Івана Макара.
01 травня – У центрі міста під час багатолюдної демонстрації Яросла Угрин на міській ратуші закріпив синьо-жовтий стяг.
24 червня – Перша відправа жертвам сталінського геноциду у передмісті Соліни.
07 липня – Вперше у Добромилі на березі р. Вирви відмічалось свято Івана Купала.
17 липня – З п’ядесталу у центрі міста скинуто пам’ятник Леніну.
11 серпня – Створено первинний осередок Товариства української мови (ТУМ) ДОКу Добромиль (голова ради Роман Павлишак).
Листопад – Прихильники УГКЦ у Добромилі організували так званий референдум, на який звозились учасники з усієї Добромильщини і не тільки (зокрема, з Турківщини). Декому з голосуючих за УГКЦ по 5 радянських рублів. При цьому не було жодного представника міської Ради та інших громад. Із кількох сотень учасників жоден не проголосував проти УГКЦ.
Листопад – Засновано приватний кооператив “Юридична допомога” (голова Михайло Дикий).
18 листопада – У меблевому цеху ДОКу відбувся мітинг на підтримку Степана Хмари. Виступили: голова профкому Іван Дребот, начальник виробництва Ярослав Єдинак, директор Роман Тур, інженер-технолог Роман Павлишак, робітники Степан Турко, Стефа Гаваньо, Роман Довгун, Ярослава Маркутська.
1991 рік:
Лютий – Колишнім працівником заводу “Меридіан” Миколою Куцерибом засновано ПМП “Пошук” (основна контора знаходилась в орендованих приміщеннях заврду “Меридіан”, м. Хирів).
Травень – У Добромилі організовано опитування місцевого населення (за паспортами), до якої конфесії належить кожен мешканець. За результатами цього опитування 2750 православних та близько 700 греко-католиків. Протокол опитування затверджено у міській Раді.
Червень – При церкві Зішестя св. Духа православною громадою організовано Братство.
23 червня – Відправа православної парафії на верхній могилі Солін. Відправа парафії УГКЦ на нижній могилі.
24 червня – В урочищі Саліна відбулася Архирейська літургія і панахида, яку відправив Блаженійший Мирослав-Іван Кардинал Любачівський та мітинг-реквієм, на якому виступили голова районної ради Володимир Горбовий, політв’язень, заступник голови Львівської обласної ради Іван Гель, член обласної ради ТУМу Ганна Іваницька, політвязень Ярослав Малицький, артистка Соломія Урбанович доцент Львівської політехніки Йосип Саляк, депутат обласної ради Йосип Лось.
Липень – Мешканцем Добромиля Ярославом Гнилкою засновано приватне підприємство “Марічка”. До складу підприємства входили: швейний та кондитерський цехи, ряд торговельних точок. Підприємство проіснувало до середини липня 1995 р.
19 серпня – Виконкомом Львівської обласної Ради народних депутатів зареєстровано громаду УАПЦ. Перший секретар старосамбірского райкому компартії Віктор Гаєвський надіслав вітальну тереграму пучистам у Москву.
20 серпня – Виконкомом Львівської обласної Ради народних депутатів зареєстровано громаду УГКЦ.
29 серпня – У Добромилі відкрито мале фірмове торговельне підприємство “Наш дім” від Львівського об’єднання “Львівдерев”.
Вересень – Пікетування представниками Старосамбірщини і Добромиля Верховної Ради. На споруді Верховної Ради з їх участю 4 вересня 1991 р. встановлено синьо-жовтий прапор.
Жовтень – Колишнім продавцем добромильського магазину “Білизна” Іванною Крентою засновано фірму “Галич”.
03 жовтня – Обласною Державною Адміністрацією зареєстровано римо-католицьку громаду.
Друга половина осені 1991 р. – січень 1992 р. – Виходить ряд постанов представника Президента по Львівській області п. Давимуки про почергову відправу у церквах Львівської області та у Добромилі зокрема.
Листопад – У Старому Самборі пройшов районний суд. На основі однієї з постанов представника Президента суд виніс рішення: духовні відправи парафії УГКЦ повинні відбуватися у церкві Зішестя св. Духа.
4 грудня – Звернення редактора газети “Рідне джерело” Марії Гарбар по районному радіомовленню з закликом до громадян Добромиля та округи, а також офіційних властей до примирення та цивілізованого вирішення міжконфесійних конфліктів.
1992 рік:
13 травня – Створено міський осередок Конгресу українських націоналістів (голова Марія Прокопець).
Червень – У Львові засідає обласний суд. Рішення районного суду щодо церковних відправ у церкві Зішестя св. Духа визнано без змін.
22 червня – Відправа парафій УАПЦ на верхній могилі Солін. Відправа парафіх УГКЦ на нижній могилі.
Липень – Створено міський осередок Львівської Обласної Спілки політв’язнів України (голова Зиновій Писарик).
6 серпня – На відправі у церкві Зішестя св. Духа о. Степан Гринів оголосив про перехід добромильської парафії УАПЦ у склад УПЦ КП.
1 вересня – Повернення Чину Святого Василія Великого (далі ЧСВВ) споруд колишнього добромильського монастиря.
16 вересня – У Києві засідає Верховний суд. На суді присутні депутати Верховної Ради пп. Хмара, Калинець, Косів, Кендзьор, Макар. Чинили тиск на суд. Весь суд тривав близько 15 хв., рішення обласного суду щодо богослужінь у церкві Зішестя св. Духа визнано без змін. У той же день справу передано на розгляд у Комісію з духовного відродження.
Жовтень – Справу за рішенням Комісії з духовного відродження передано на розгляд у Генеральну прокуратуру. Після перегляду справи генеральний прокурор і юридичний експерт при генеральному прокуророві Спорєвой вказали на недоліки районного, обласного та Верховного судів, а також на всі постанови представника Президента у Львівській області п. Давимуки.
28 листопада – Організовано страйк на добромильському ДОКу. Страйкоми були організовано на швейній фабриці, пивзаводі, на сільмаші. Основна вимога – зняти директора ДОКу Романа Тура як такого, що підтримував незаконну акцію передачі споруди церкви Зішестя св. Духа парафії УГКЦ.
2 грудня – На замовлення громади УГКЦ під церквою появляється загін МОП, який православною громадою відігнано. В той же день скликається позачергова сесія міської Ради, на якій вирішено надіслати телеграми-звернення генеральному прокуророві республіки, Президентові, в управління МВС, СБУ, Верховну Раду та Верхоаний суд. Офіційного листа англійською мовою надіслано у Ватикан Папі римському Павлу ІІ, щоб він звернув увагу на стан речей у регіоні.
Грудень 1992 р. – лютий 1993 р. – Щодня о 18:00 обласний відділ ВС зобов’язувався давати зведення у міністерство ВС про стан речей у Добромилі.
1993 рік:
Січень – З Києва надсилають заключення Генеральної прокуратури та судової експертизи, які вказали на недоліки попередніх судів та припинення справи як такої, що не мала під собою юридичних підстав.
11 січня – Регіональні збори духовенства та мирян у добромильському будинку “Просвіта”. Присутні правоохоронні органи та представники влади.
4 березня – У Добромилі вийшов перший номер тижневика релігійно-громадського видання православної громади Старосамбірщини “Рідне джерело” (газета виходила регулярно до червня 1996 р.). Головний редактор Марія Гарбар.
20 червня 1993 р., 26 червня 1994 р., 25 червня 1995 р. – Спільна відправа парафій УАПЦ та УПЦ КП на верхній могилі Солін. Відправа парафії УГКЦ на нижній могилі.
1995 рік:
Квітень – Міський базар з автостанції перенесено на територію колишнього дитячого майданчика.
1996 рік:
13 квітня – Зареєстровано громаду Свідків Єгови як частину старосамбірського Збору. Провідник Євген Авраменко.
22 червня – Спільна відправа парафій УАПЦ та УПЦ КП на верхній могилі Солін.
29 червня – Відправа парафії УГКЦ на нижній могилі Солін. Відкриття пам’ятника жертвам сталінського геноциду з наступною трансляцією (у відоезапису) по обласному телебаченню. Пам’ятник відкрив голова обласного комітету „Саліна” Іван Гель. На мітингу виступила п. Марія Прокопець. Нещодавно вийшла книга “Саліна”.
25 серпня – Офіційний акт міжконфесійного примирення на центральному майдані Добромиля.
17 вересня – Створено Старосамбірську районну ГО мисливців і рибалок “Лісівник”. Головою організації обрано помічника лісничого Добромильського лісомисливського лісництва Ярослава Гбура.
Жовтень – У Добромилі працювала експедиція від інституту Укрзахідпроектреставрація (м. Львів) по інвентаризації архітектурних споруд. Очолювала експедицію завідуюча відділом інституту Уляна Піхурко.
1 грудня – На базі Добромильської СШ відбувся обласний вишкіл громадсько-політичної організації „Тризуб” (керівник осередку „Тризуба” у Добромилі Андрій Бербих).
1997 рік:
16 січня – На письмове прохання громади УГКЦ, в якому, зокрема, вказувалось, що православна громада згодиться на почергову відправу у церкві Зішестя св. Духа при умові відкликання священника місцевої парафії УГКЦ Володимира Юрги, прибув представник Глави УГКЦ кардинала Любачівського.
22 червня – Відправа парафії УПЦ КП на верхній могилі Солін.
29 червня – Відправа парафії УГКЦ на нижній могилі Солін.
13 грудня – Відправа в монастирі оо. Василіян Владики Самбірсько-Дрогобицької єпархії Кир Юліана Вороновського на запрошення ігумена монастиря ЧСВВ о. Никодима Гуралюка з нагоди 10-ліття священства.
1998 рік:
12 березня – З ініціативи районної Ради народних депутатів у місцевому будинку “Просвіта” відбулись збори священників та представників парафій різних конфесій. З-поміж інших питань, що вирішувались на зборах, були і питання про можливість возз’єднання церков.
21 травня – Міська Рада народних депутатів запропонувала парафії УГКЦ перебудувати споруду кінотеатру “Україна”, що тепер пустує, під церкву. Представники парафії УГКЦ на це не погодились.
28 травня – Відзначення 110-ї річниці з часу приходу Романа Шептицького у добромильський монастир. Урочиста архієрейська служба божа у добромильському монастирі св. Онуфрія за участю ординатора Івано-Франківської єпархії владики ЧСВВ Софрона Мудрого і єпископа-помічника ЧСВВ Ієренея Білика.
21 червня – Відправа на верхній братській могилі Солін місцевих парафій УПЦ КП та УАПЦ з участю патріарха УАПЦ Дмитрія.
28 червня – Відправа парафії УГКЦ на нижній могилі Солін.
7 серпня – Завершено реставрацію пам’ятника Адаму Міцкевичу (встановлений у 1903 році) Товариством реставрації пам’ятників архітектури, що у Варшаві (Польща). Керівник бригади реставраторів – Шимон Моджеєвський.
У ніч з 8 на 9 серпня – Спроба терористичного акту в с. Губичі проти місцевого священника УАПЦ Володимира Дворського.
18 серпня – Обладнано дитячий майданчик в центрі міста поблизу міського ресторану.
23 серпня – У вестибюлі міського будинку “Просвіта” проходила виставка художніх робіт добромильчан, зокрема вишивки Меланії Матали, ікебани Ніни Войтович, Зої Яцини, Дарії Паліводи та Любові Навольської, різьби по дереву Богдана Хамандрика, а також виробів учнів добромильської середньої школи. Організатори виставки – Зоя Яцина та Меланія Матало. О 19-й годині розпочався святковий концерт, присвячений сьомій річниці незалежності України.
1999 рік:
27 квітня – Чергова зустріч представників громад УПЦ КП та УГКЦ на рахунок почергової відправи у церкві Зішестя св. Духа. Предаставники громади УПЦ КП у відповідь на пропозицію представників громади УГКЦ заявили, що подібне питання може розглядатись тільки у тому випадку, коли організатори грудневого 1992 року нападу з метою захоплення церкви попросять публічно вибачення у громади УПЦ КП.
Травень – Більшість добромильських заробітчан сургутських нафтопромислів повернулась додому у зв’язку з тим, що на відповідних роботах їх замінили мешканці Сургуту.
27 травня – Священник місцевої парафії УГКЦ о. Володимир Юрга звернувся з проханням до хору, що при церкві Зішестя св. Духа, поїхати до Польщі на зустріч з папою римським Іваном Павлом ІІ. Після переговорів з священником благочинним о. Степаном Гринівим було отримано відмову.
27 червня – Відправа місцевих парафії УГКЦ біля будинку колишньої тюрми та на братських могилах Солін. Відправа у церкві Зішестя св. Духа та поблизу стін добромильської тюрми з участю єпископа Самбірського та Дрогобицького Феодосія та ряду священників навколишніх православних парафій.