Соратники Лозинського

"Не повернуть угiддя  людям — вiзьмемося за зброю!". Така заява селян карпатського Старосамбiрського району — пряме i, мабуть, останнє попередження бездiяльному генеральному прокурору України.

…Карпати, Старосамбiрський район. Тут, як в казцi: гори, лiси, природа первiсна. За горбом – Польща.

Та краса природи нинi мало тiшить мiсцевих жителiв. За цю красу тут вже лилася кров. Боротьба за лiс i землю тут загрожує стати вiйною за своє. За батькiвське, рiдне.

А почалося це тодi, коли хтось iз селян дiзнався, що майже 40 тисяч гектарiв мисливських угiдь у складi мiсцевих лiсiв, пасовищ, полiв вiддано на 49 рокiв новим господарям.

"Я знайшов своїх собак на городi. Такого варварства ще не бачив: собак рострiляли впритул. Бiля останкiв тварин валялися гiльзи вiд карабiна. Спершу подумав, що це зробили прикордонники, але тi сказали, що не пiдняли б руку на собаку, й порадили шукати негiдникiв у лiсовiй охоронi нових господарiв лiсу", — молодий чоловiк з села Терло  досi не може розказати дiтям про смерть їх чотирилапих улюбленцiв. Кулi розтрощили тiла собак  та позносили голови.

Меркне краса лiсiв карпатських. "Собак пострiляли не тiльки у Терлi, а й у господарiв зi Смеречної та Катинi. В Терлi застрелили їх у чоловiка, який був одним з тих, хто ставив  головi сiльради питання про вiдмiну рiшення, яким вiддано угiддя у користування на 50 лiт новим хазяям. Що, думаєте, просто так пострiляли? То – попередження. Нинi собак, а завтра…", – селяни Старосамбiрщини стверджують: першi пострiли – то лише початок "господарювання" нових панiв. Панами стали тут не простi смертнi. Для таких дiє один закон — вседозволеннiсть. I про Лозинського, i про полювання можновладцiв на людей усе частiше згадують.

Там, на Кiровоградщинi, теж усе починалося з передачi Лозинському 26 тисяч гектарiв мисливських угiдь у мiсцевих лiсах.

…Роботи в селах району немає. Вiддалений край. Вiд голоду й злиднiв люди рятуються заробiтками та дарами лiсу. В мiсцевих водоймах риби наловлять, у лiсi – суниць, грибiв, чорниць назбирають, продадуть, якесь звiря вполюють – все в хатi копiйчина. Але тепер кажуть, що бiдарiв у лiси-годувальники не пускатимуть.

"Ото й лишилося, що з вiкна нашими лiсами тiшитися. Скоро за грибами та ягодами не зможем ходити. Хiба за грошi. Їхня охорона вже пiстолi на наших мисливцiв наставляла, завтра автомати в груди грибникам нацiлить", – дивиться на ще вчора рiднi, а нинi начебто чужi гори лiтнiй селянин зi Соснiвки. Погляд тужливий. Вирiс вiн тут. I дiд його до лiсу ходив, i прадiд. А тепер — панiв лiс?

Думають, на наших горбах багатiтимуть, i все їм минеться?" — погляди селян твердiшають, голоси стають суворими. Життя в цiм краї навчило боротися за кожен Божий день.

"Михайло з сином хотiли сухостою на розпал назбирати. То на них охорона зброю наставила. Кажуть: "Iдiть звiдси, бо то тепер — приватний лiс". Скоро не буде й у чому батька-матiр хоронити. Копай Iване яму та йди, кланяйся в нiженьки пану, аби дошку дав труну збити", — хмурять брови. Гнiваються люди. Кажуть, має їх влада за нiщо. Забрали в нас угiддя, не спитавши…

…Весною 2008 року до сiльрад району посильнi принесли невиннi папiрцi: "ТзОВ "Мисливське господарство "Вепр" просить вас винести рiшення…"

Iнформацiю про те, на скiльки часу хоче взяти лiсовi та польовi мисливськi угiддя, а простiше — лiси, поля, пасовиська, рiчки, узлiсся, "Вепр" тримав у таємницi. Все робилося "шито-крито", щоб, бува, не збунтувалися мiсцевi люди. Як дiзнаються, що у верхах вже все домовлено на… 49 рокiв уперед, то ще за вила вхопляться. Хтозна що в голову збреде, то ж люди з гiр…

Головам вказали, де поставити печатку й пiдпис. Нинi селяни згадують, як виходець з їхнього району, а нинi депутат обласної ради Михайло Гичка, до Помаранчевої революцiї соратник Медведчука, особисто об’їжджав всi сiльради й просив-наказував вiддати лiси "Вепру". I чого це так старався депутат, що аж особисто поганими дорогами їздив?

 

"Головам давали по 20 тисяч гривень, а депутатам — по двi тисячi й обiцяли влаштувати на роботу в той "Вепр" та дiтей в iнститути "пропихнути", — згадують селяни велике "народження" їхнiх лiсових панiв".

Втiм, не всi голови сiльрад слухняно схилили  голови, мовчазно зраджуючи своїх землякiв.
 
"Я розумiв, що на голову сiльради можна "надавити" або ж, якщо впертий дуже, "прикупити" бiльш як половину сiльських депутатiв, якi приймають такi рiшення. Усе залежить вiд голови. Я знав, люди не розумiють, що вiдбувається, їм треба пояснити. Коли зрозумiють — буде пiзно. Я ж не хотiв, аби потiм мене i мою родину проклинали", — Великосушицька сiльська рада не єдина вiдмовила "Вепру" вiддати лiси й поля пiд мисливськi угiддя.

А закон чiтко каже: без згоди сiльської ради таке робити зась! Але ж робили, i прокурори мовчали. Напевно, думали, що пануватимуть вiчно.

з написом "Вхiд заборонено!" А охоронцi казали: "Геть! Лiс – приватна власнiсть". Селяни знову насторожилися. Таки продали лiс?

Поповзли новi чутки: унiкальнi карпатськi лiси Старосамбiрщини скупили!

"Хто тi люди? Може, другий Лозинський, який скоро так само скаже: "Я — хазяїн в районi!" — i полюватиме у "своєму" лiсi з депутатами та генералами не лише на кабанiв, а й на людей?

Лiс продано? Кому? Чий лiс? Села гудуть. Нiхто не бачив документiв, не знає власникiв, а якiсь люди, що називаються охороною, кажуть: "Лiс — приватний. Вхiд заборонено".
 
Вiддiлу розслiдування "Експресу" вдалося вiдшукати засновникiв "Вепра" i… не тiльки.

Згiдно з документами, 20 тисяч 400 гектарiв "мисливських угiдь" у складi лiсiв, полiв, просiк, водойм i навiть болiт у Старосамбiрському районi надано "ТзОВ "Мисливське господарство "Вепр".

Заснували уе товариство троє:  Назар Михайлович Гичка, Андрiй Степанович Бучок, Мирослав Ярославович Швидкий. Чи пробував "простий смертний", звичайний селянин зi Старосамбiрського району взяти в користування на 49 рокiв 20 тисяч гектарiв мисливських, лiсових та польових угiдь за повного сприяння усiх владних структур, у тому числi прокурорiв усiх рiвнiв? I, як свiдчать документи, за мовчазної згоди сьогоднi вже екс-прем’єр-мiнiстра Юлiї Тимошенко?

У вiдповiдь на такi запитання старсамбiцi лише пальцями бiля скронi крутили: "Ми п’ять соток не можемо взяти, не те, що гектари, а ви про їх тисячi…"

А от панам Гичцi, Бучку та Швидкому вдалося отримати все це аж на 49 рокiв! Не десять, ба навiть не 100 гектарiв, а 20 тисяч!  

Хто ж вони, цi всемогутнi люди? Може, мають якiсь особливi заслуги перед державою та громадою?

 

Єдиний  iз трiйцi нових "лiсових панiв" Старосамбiрщини, про кого чули селяни, – Назар Гичка. Вiн — син депутата обласної ради  Михайла Гички. Того самого, який їздив по сiльрадах "домовлятися" про "Вепра".  Виявляється, мав за чим депутат їздити. Син старшого Гички, окрiм iншого, ще й молодий зять пана Дубневича, одiозного партiйного функцiонера БЮТу, члена координацiйного виборчого штабу. Цей чоловiк якось у пресi натякнув, що має особливо хорошi стосунки з Вiктором Швецем, особистим адвокатом панi Тимошенко, народним депутатом України. Брат пана Дубневича — ще одна одiозна фiгура, яку його ж однопартiйцi називають стовпом "мафiозного угруповання", що  взяло пiд контроль обласну раду. Це дуже цiкаво, адже саме ця рада вирiшує, кому надавати мисливськi угiддя, а кому вiдмовити.

Про iнших двох спiввласникiв всесильного "Вепра" фактiв менше, але вони досить красномовнi. Бучок Андрiй Степанович живе в Зубрi, де стоїть i родинна вiлла Дубневичiв. Швидкий Мирослав, якщо вiдкритi джерела дають достовiрну iнформацiю, син лiкаря дiагностичного центру, яким керує Михайло Гичка, сват Дубневичiв i батько iншого власника "Вепра", Назара.

 

Про Дубневичiв цiкаво сказав також пiд час офiцiйної прес-концеренцiї народний депутат Петро Писарчук: "В їх особах ми вирощуємо галицьких Лозинських" (ЗIК, 1 лютого). Жодне слово цiєї офiцiйної заяви досi публiчно не спростоване. Цiкаво, на що натякав народний депутат?

Втiм, пiд час журналiстського розслiдування ми наштовхнулись ще на деякi шокуючi факти, якi допомагають зрозумiти, чому жоден посадовець, жоден  прокурор не наважився зупинити цих людей.

Як з’ясувалося, окрiм "Вепра", який отримав 21 252 гектари, iнша фiрма — ПП "Екобескид" — за цим же рiшенням у цьому ж районi отримала 19 263 гектари мисливських угiдь! Весь район — на двох поцiновувачiв мисливської зброї!   

"Експресу" вдалося вiдшукати ще однi документи на ще одних нових панiв.

Як i "Вепру", мисливськi угiддя цьому приватному пiдприємству наданi також на пiвстолiття.

То хто ж ховається за таємничою назвою "ПП "Екобесдид"? Може, знову родина якогось впливового вельможi випливе? Виплила!

Але тепер не син, а… дружина! Святослава Михайлiвна Хобзей, дружина Миколи Хобзея, який на час цiєї оборудки фiгурував в Iнтернетi як керiвник урядової структури пiд назвою Державний комiтет з контролю за наркотиками. Це той чиновник, проти якого в рiзнi роки порушували кримiнальнi справи за хабарництво та перевищення службових повноважень.

Невже панi Святослава, викладач вузу, — досвiдчений мисливець, що впорається iз 19 тисячами гектарiв угiдь? Подруги панi Святослави кажуть, що вона й стрiляти не вмiє.

Спiввласником ПП "Екобескид" i партнером дружини пана Хобзея є такий собi Валерiй Борисович Холодило. У мiсцевiй пресi вiн фiгурує як учасник "найбiльшої афери часiв незалежностi", у результатi  якої мiсто втратило нерухомостi на мiльйони доларiв.

 

Але, як кажуть, не спiйманий — не злодiй. Факти також свiдчать, що всi цi операцiї не вiдбулися б, якби надiйно їх не прикривали прокурори. Який їхнiй iнтерес? Кажуть, що прокурори люблять полювати, а ще кажуть, що особистий адвокат панi Тимошенко Вiктор Швець давно приятелює з прокурором областi паном Баганцем i особисто лобiював його призначення на посаду. Хоч, звiсно, навряд чи пан Баганець i пан Швець коли-небудь зазначать такi факти у своїх фiографiях. Тому й ми наполягати на цьому не будемо, але для розумних людей i цього досить.

…"Ганка Ковалева їдила до родини на Кiровоградщину. Якраз напохорон потрапила. Хоронили того нещасного, якого депутат Лозинський з мiлiцiєю "вполював". Розказувала, що тiла не було – саме мiсиво. Зрешечений кулями, бiдака. Його ж не просто вбили, а вполювали, як кабана. Забавлялися так "хазяї лiсу". Аякже, в панськi лiси зайшов. То тепер i в нас таке буде. Бо на панiв-задрипанцiв законiв немає. Їх закон — грошi, влада, полiтичнi партiї, блоки i фракцiї. Їм однаково, на звiра чи на людину полювати", — кажуть селяни. "Справу Лозинського" на Старосамбiрщинi обговорюють усi.

Люди зауважують, що на Кiровоградщинi все так само починалося. За фактом вбивства i полювання на людину людини, якiй свого часу Кiровоградська обласна рада теж дала 26 тисяч гектарiв мисливських угiдь у лiсах областi, депутата Лозинського, нинi порушено кримiнальну справу.

Вiн затриманний i згадує у СIЗО подробицi "VIP-полювання у "своєму лiсi". А селяни Кiровоградщини досi шукають безвiсти зниклих родичiв. Останки кiлькох знайденi в "лiсах Лозинського". Хоча вже не Лозинського: Генеральна прокуратура через суд таки визнала незаконнiсть передачi лiсiв приватниковi в користування на 50 рокiв i повернула лiси громадi. А в Карпатах усе шито-крито…

…А тим часом звiстка про розстрiляних впритул з нарiзної зброї собак стривожила людей. Розлюченi селяни зцiплюють зуби: "Зброя може заговорити i у вiдповiдь. Ми — не крiпаками нi Дубневичiв, нi Гички, нi викладачки Хобзеїхи". Села роздiлилися на "своїх" i "чужих". Чужi тут —  найманi охоронцi. Хоча їх не надто й засуджують. Заради кусня хлiба для дiтей пiдеш на службу не тiльки до Гички. Пiвтори тисячi для безробiтних жителiв зубожiлих сiл — це грошi.

Чи можна повернути все, як було? Можна. I вже є приклади. Люди з села Терло зiбрали схiд села i постановили  все повернути назад, нiчого нову крiпаччину запроваджувати. А депутатам ледь по фiзiономiях не надавали. I змусили голову сiльради зiбрати депутатiв на позачергову екстрену сесiю сiльради та скасувати рiшення про надання згоди на передачу мисливських угiдь на територiї сiльської ради. I рiшення скасували. А угiддя забрали вiд загадкових приватникiв.  

Люди з iнших сiльських рад теж можуть добитися правди. А "Експрес" допоможе.  

Сьогоднi, за документами про склад переданих мисливських угiдь, фiгурують такi назви населених пунктiв Старосабiрського району, де люди мали б розiбратися, що накоїли мiсцевi урядники: Трушевичi, Нове Мiсто, Солянуватка, Княжпiль, Слохиня, Тернава, Стирява, Бiличi, Страшевичi, Волошиново, Тершiв, Воля, Верхнiй Лужок, Великосiлля, Лаврiв, Велика Лiнина, Спас, Мшанець, Грозова, Бабина, Тисовиця, Головецьке, Рiп’яна, Ясениця, Замкова, Стрiлки, Верхнiй Лiс.   

 

Що треба робити? Дiйте так, як дiяли люди в селi Терло. Якщо потрiбна додаткова iнформацiя, делегуйте iнiцiативну групу в редакцiю "Експресу" або телефонуйте на номер редакцiї: 0322-97-47-07, 97-47-33.

Деякi з названих сiльрад уже скасували свої ухвали про надання згоди, але цього замало. Слiд домогтися, щоб угода, яку з вiдповiдними фiрмами укладало управлiння лiсового господарства, була розiрвана. Тому надсилайте вiдповiднi ухвали в редакцiю, ми  допоможемо.