Єдина цекрва у Добромилі, що збереглася до наших днів. Ця парохіяльна мурована церква вже 1787 року потребувала термінового ремонту, була на той час вкрита гонтом, з дерев’яною плебанією і дерев’яною напівзруйнованою школою. У першій половині ХІХ ст. церкву перебудували, причому будівельні роботи тривали майже 40 років і буди завершені 1848 року. Під час перебудови перший варіант проекту зазнав ряду змін. Своїм зовнішнім виглядом вона дещо нагадує костел. Крім цікавого фронтону з трьома невеликими банями, відбудованими після пожежі 1870 року, в ній відчувається брак традиційних рис української архітектури. В інтер’єрі ікона Божої Матері, намальована художником І. Буковчиком. Іконостас і дві настінні фрески (св. Кирила і Мефодія та св. Олени і Констянтина) походять з часу останньої внутрішньої віднови церкви. 1889 року канонічний візит місцевій парафії наніс митрополит Йосип Сембартович.
У 1992 році проведено зовнішній ремонт церкви. Тепер храм належить громаді Української Православної Церкви Київського Патріархату. 9 січня 1997 року церкву відвідав єпископ Самбірський і Дрогобицький Феодосій.
На сьогоднішній день триває внутрішній ремонт церкви. У храмі встановлено нове покриття підлоги та завершується розмальовування стелі та стін.
Текст: Ігор Лазарик "Добромильський край", Коломия 1999 р., Павло Бішко
Фото: Павло Бішко
