Форум Добромиль.org

Please login or register.

Увійти

Автор Тема: Галина Пагутяк  (Прочитано 29065 раз)

chasset

  • Ветеран
  • *****
  • Карма: 3
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 677
Галина Пагутяк
« : 29 Трв. 2009, 09:15:45 »
  • Publish

  • Усі, кого цікавить творчість авторки роману про Добромиль, можуть прочитати одне з оповідань Галини Пагутяк саме тут:



    http://chtyvo.org.ua/authors/Pahutiak/Vydinnia_Orfeia/



    http://ukrcenter.com/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/53384/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%9F%D0%B0%D0%B3%D1%83%D1%82%D1%8F%D0%BA


    Статті про письменницю

    Бондар-Терещенко, Ігор. Декаданс уві сні та наяву : сентиментальний роман сьогодні неможливий без героїки національно-визвольної боротьби / І. Бондар-Терещенко // Україна молода. - 2013. - № 87. - С. 10.

    Бондар-Терещенко, Ігор. Найкращий вихід — це вхід : у новому романі Галини Пагутяк оспівується східно–західна безпритульність /   І. Бондар-Терещенко // Україна молода. - 2012. - трав. - C. 15.

    Бондар-Терещенко, Ігор. “Титанік” українського стилю /  І. Бондар-Терещенко // Дзеркало тижня. - 2011. - № 7. - C. 15.

    Букіна, Наталія. Типологія родинного прокляття та помсти в романі "Зачаровані музиканти" Галини Пагутяк / Н. Букіна // Слово і час. - 2013. - № 6. - С. 93-97.

    Вдовиченко, Галина. Галина Пагутяк: "Граф Дракула - родич, але тут нема чим пишатися..." / Г. Вдовиченко // Високий Замок. - 2008. - 31 січня. - С. 7.

    Вдовиченко, Галина. Галина Пагутяк: "Для українців важливо, щоб їх не вважали бидлом" / Г. Вдовиченко ; фото автора // Високий Замок. - 2010. - № 44. - С. 10.

    Вічний Шевченко : [добірка статей] // Українська культура. - 2010. - № 1-4. - С. 8-19.

    Галина Пагутяк - королева свого королівства // Клас. - 2006. - № 10.

    Голобородько, Ярослав. Ірраціо-World Галини Пагутяк / Я. Голобородько // Кур'єр Кривбасу. - 2008. - № 222-223. - С. 288-296.

    Голобородько, Ярослав. Ірраціональні модуси Галини Пагутяк : літературознавчий есей / Я. Голобородько // Українська література в загальноосвітній школі. - 2012. - № 11. - С. 2-5.

    Голобородько, Ярослав. Перебувати над реальністю : несучасна температура духу Галини Пагутяк / Я. Голобородько // Українська мова та література. - 2009. - № 44. - С. 3-5.

    Гребенюк, Тетяна. Форми художньої умовності у прозі Галини Пагутяк / Т. Гребенюк // Дивослово. - 2013. - № 6. - С. 43-47.

    Дудко, Наталя. Пагутяк - хрещена фея "Львівської саги" Яценка / Н. Дудко  // Ратуша. - 2010. - № 37. - С. 5.

    Жук, З. Казка про любов до книги / З. Жук // Слово Просвіти. - 2006. - 11-17 трав. - C. 15.

    Жук, Ольга. Галина Пагутяк: "Як істинна відьма, я зачарувала їх магією своєї мови : подробиці нагородження найвищою державною премією від цьогорічної лауреатки" / О. Жук // Україна молода. -   2010. - 11 берез. - С. 13.

     Іваничук, Роман. Мандрівки до Аберфайлю : колаж : проза / Р. Іваничук // Дзвін. - 2013. - № 4. - С. 23-67.

    Красюк, Валентина. Лицарі, зодчі та оборонці України : усний журнал, присвячений письменницям - лауреатам Національної премії України імені Тараса Шевченка : 11-й клас : [сценарій] / В. Красюк // Українська мова та література (Шкільний світ). - 2011. - № 13-16. - С. 48-63. - Бібліогр.: с. 63.

    Лауреати премії "Березоля" 2012 року // Літературна Україна. - 2013. - № 7. - С. 12.

    Літературні відзнаки 2009 року : книга року БІ-БІ-СІ 2009 / підгот. Ю. Ворона // Бібліотечна планета. - 2010. - № 1. - С. 39-40.

     Літературні премії "Березоля" // Літературна Україна. - 2008. - 14 лютого. - С. 2.

    Літературні премії "Березоля" 2011 року // Березіль. - 2012. - № 1-2. - С. 2.

    Літературні премії "Березоля" 2011 року // Літературна Україна. - 2012. - № 6. - С. 8.

    Логвиненко, Олена. Досконалість - гірша за смерть : над цим замислюються мешканці Притулку, створеного уявою Галини Пагутяк / О. Логвиненко // Літературна Україна. - 2002. - 12 грудня. - С. 6.

    Логвіненко, Наталія. "Одна з найсамобутніших і найутаємниченіших мислителів новітньої літературної доби" : вивчення фантастичних творів Галини Пагутяк / Н. Логвіненко // Українська література в загальноосвітній школі. - 2012. - № 11. - С. 35-39.

    Логвіненко, Наталія. "Своя фантастика в Україні є, вона живе, розвивається, родить..." : сучасний стан української фантастичної прози / Н. Логвіненко // Українська література в загальноосвітній школі. - 2013. - № 3. - С. 40-45.

    Мельник, Наталія. Осмислення місця сучасної людини в природі та суспільстві : (на матеріалі творів Г. Пагутяк "Душа метелика" і "Потрапити в сад") / Н. Мельник // Рідна школа. - 2010. - № 7-8. - С. 70-73.

    Пагутяк, Г. Фантастика / Г. Пагутяк ; розмову вела З. Жук // Слово Просвіти. - 2006. - 11-17 трав. - C. 15.

    Пагутяк, Г. Галина Пагутяк: "Люди не замислюються, що залишають своїм онукам..." / Галина Пагутяк ; розмовляла Б. Городницька // Високий Замок. - 2012. - № 192, 16 жовт. - С. 9.

    Пагутяк, Г. Галина Пагутяк: "Людина може перейти з однієї долі до іншої" / Галина Пагутяк ; розмовляла Н. Дудко // Ратуша. - 2010. - № 6. - С. 17.

    Пагутяк, Г. Галина Пагутяк: “Навіть найстрашніші речі, якщо вони мають естетичну цінність, можуть бути описаними” / Г. Пагутяк ; спілкувалася Л. Хомишинець // Друг читача. - 2010. - № 4. - С. 4.

    Пагутяк, Г. Письменник мандрує / Г. Пагутяк ; розмовляв С. Бондаренко // Літературна Україна. - 2011. - № 13, 31 берез. - С. 3.

    Пагутяк, Галина. Галина Пагутяк: "Багато книжок, багато котів - це моє королівство" / Г. Пагутяк ; запитувала У. Воліковська // Слово Просвіти. - 2010. - № 52. - С. 12.

    Пагутяк, Г. Галина Пагутяк: "Навряд чи писатиму ще колись романи..." / Галина Пагутяк ; запитувала Б. Городницька // Високий Замок. - 2010. - 26 берез. - С. 10.

    Пагутяк, Г. "Хочу різко змінити своє життя, перейти в новий, може, й не творчий, вимір" / Галина Пагутяк ; розмовляла С. Одинець // Львівська газета. - 2008. - № 90. - С. 22.

    Поклад, Наталка. "Сонце все-таки зійде!" / Н. Поклад  // Літературна Україна. - 2008. - 2 жовт. - С. 4.

    Поліщук, О. Позиція персонажа в українській постмодерній прозі / О. Поліщук // Слово і Час. - 2003.- № 2. - С. 70-74.

    Пономаренко, Олександр.  І сміх, і сльози... / О. Пономаренко // Літературна Україна. - 2009. - 16 квітня. - С. 7.

    Сорока, Петро. Ми всі одно: дерева, птахи, люди…[вірш] / П. Сорока // Березіль. - 2013. - № 3-4. - С. 53.

    Сучасна українська дитяча література : [із збірки "Книга творить людину"] : [огляд літератури та розробки заходів] / Національна бібліотека України для дітей ; підгот. Ю. Осадча // Шкільна бібліотека. - 2011. - № 11. - С. 38-42.

    Тебешевська-Качак, Т.  Художні особливості прози Г. Пагутяк : жанрово-стильовий аспект / Т. Тебешевська-Качак  // Слово і Час. - 2006.- № 9. - C. 51-58.

    Третяк, Вікторія. Галина Пагутяк : життєвий і творчий шлях / В. Третяк // Українська мова та література. - 2008. - № 13-16. - С. 74-79.

    Харчук, Роксана. "Я - то є ми..." : лауреати шевченківської премії  /  Р. Харчук // Культура і життя. - 2010. - № 9. - С. 14.

    Хто здобуде "Айстру"? // Літературна Україна. - 2010. - № 9. - С. 2.

    Шевченківські лауреати // Літературна Україна. - 2010. - № 7. - С. 1.


    « Останнє редагування: 12 Жовт. 2014, 14:09:23 від chasset »
    Записаний
    "Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована"  Ю.Шевельов

    chasset

    • Ветеран
    • *****
    • Карма: 3
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 677
    Re: Галина Пагутяк
    « Reply #1 : 07 Серп. 2009, 13:42:13 »
  • Publish

  • кому цікава творчість Галини Пагутяк, можна зайти на її сайт

    https://www.facebook.com/pahutyak?fref=ts

    http://pahutyak.com/


    Твори Галини Пагутяк

    Автобіографія ; Сім новел ; Душа метелика // Дивослово. - 2010. - № 11. - С. 59-64.

    Брат мій Енкіду // Кур'єр Кривбасу. - 2009. - № 230-231. - С. 4-49.

    Втеча звірів, або Новий бестіарій : казкова повість: для дітей серед. шк. в. / ілюстр. М. Паленко. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006. - 238 с. : ілюстр.

    Діти : повість // Кур'єр Кривбасу. - 2008.- № 220-221. - С. 74-106.

    Захід сонця в Урожі / за ред. В. Ґабора. - 2-ге вид., доп., перероб. - Львів : Піраміда, 2007. - 364 с. : портр.

    Зачаровані музиканти : роман // Кур’єр Кривбасу. - 2009. - № 9-10. - С. 17-140.

    Зачаровані музиканти : роман-феєрія //  К. : Ярославів Вал, 2010. - 222 с.

    Книгоноші з Королівства : роман / худож. С. Абельчакова, Н. Корешняк. - Тернопіль : Джура, 2007. - 167 с. : ілюстр.

    Королівство : пригод. роман / передм. М.Жулинського. - Тернопіль : Джура, 2005. – 288 с.

    Лялечка і Мацько / худож. О. Кузнєцова. - К. : Грані - Т, 2008. - 95 с. : ілюстр.

    Мій Близький і Далекий Схід : повість та есеї // Львів : ЛА "ПІРАМІДА", 2009. - 136 с. : ілюстр.

    Писар західних воріт : роман // Дзвін. - 2006. - № 7. - С. 24-99.

    Писар східних воріт притулку // Львів : Піраміда, 2003. – 175 с.

    Потонулі в снігах : новели, оповідання, есеї / Львів : ПІРАМІДА, 2010. - 183 с.

    Слуга з Добромиля // Дзвін. - 2006.- № 9. - С. 30-67.

    Слуга з Добромиля : роман / фотогр. К. Сачека. - К. : Дуліби, 2006. - 335 с. : портр., фотогр.

    Сни Юлії і Германа : роман / К. : Ярославів Вал, 2011. - 304 с.

    Триптих // Березіль. - 2009. - № 9-10. - С. 2-6.

    Український вірш із ХVII століття // Слово Просвіти. - 2013. - № 23. - С. 13.

    Урізька готика : роман // Кур'єр Кривбасу. - 2006.- №№ 201, 202, 203. - С. 12-84, С. 3-44, С. 66-113.

     
    « Останнє редагування: 12 Жовт. 2014, 14:04:11 від chasset »
    Записаний
    "Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована"  Ю.Шевельов

    chasset

    • Ветеран
    • *****
    • Карма: 3
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 677
    Re: Галина Пагутяк
    « Reply #2 : 18 Вер. 2010, 08:53:12 »
  • Publish

  • Блог письменниці Галини Пагутяк на сайті  "Літакцент"

    http://litakcent.com/category/blogs



    Блог письменниці Галини Пагутяк на сайті "Захід.нет"

    http://www.zaxid.net/blog-start.php?
    « Останнє редагування: 01 Жовт. 2010, 06:21:25 від chasset »
    Записаний
    "Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована"  Ю.Шевельов

    chasset

    • Ветеран
    • *****
    • Карма: 3
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 677
    Re: Галина Пагутяк
    « Reply #3 : 19 Вер. 2010, 07:32:28 »
  • Publish

  • Переклади Галини Пагутяк з російської мови та інше можна знайти і прочитати тут:


    http://text-context.org.ua/articles/209.html
    « Останнє редагування: 01 Жовт. 2010, 06:21:38 від chasset »
    Записаний
    "Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована"  Ю.Шевельов

    chasset

    • Ветеран
    • *****
    • Карма: 3
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 677
    Re: Галина Пагутяк
    « Reply #4 : 25 Вер. 2010, 09:34:33 »
  • Publish

  • 30 вересня о 18 год у київській книгарні «Є» (вул. Лисенка, 3)

    відбудеться творчий вечір Галини Пагутяк «Містична Галина Пагутяк» із циклу «ЛітАкцент запрошує». 

    У програмі — авторське читання, розмова письменниці з читачами, автограф-сесія.

    Модератор — Володимир Панченко
    « Останнє редагування: 15 Серп. 2012, 12:42:27 від chasset »
    Записаний
    "Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована"  Ю.Шевельов

    chasset

    • Ветеран
    • *****
    • Карма: 3
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 677
    Галина Пагутяк. Потонулі в снігах
    « Reply #5 : 01 Жовт. 2010, 06:20:26 »
  • Publish

  • Одна з найяскравіших українських письменниць сучасності Галина Пагутяк проникливо пише в новелах та есеях про людську самотність та беззахисніть у світі новітніх варварів, про душу дитини і метелика, Григорія Сковороду в снігах і Імануїла Канта під небом Кеніґсберґа, рідний Уріж і древній Львів та багато інших речей. У своїх творах, в декількох рядках, в одному абзаці, вона створює надзвичайної сили й яскравості образи.

    У виданні якнайповніше представлена мала проза та вибрана есеїстика письменниці за увесь період її творчості.


    http://litakcent.com/2010/09/30/halyna-pahutjak-potonuli-v-snihah.html


    27.09.2012 - Вечір з Миколою Княжицьким

    https://www.youtube.com/watch?v=70zSfuCmsmk
    « Останнє редагування: 12 Жовт. 2014, 14:15:10 від chasset »
    Записаний
    "Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована"  Ю.Шевельов

    paschen

    • Ветеран
    • *****
    • Карма: 6
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 754
      • dobromyl.org
    Re: Галина Пагутяк
    « Reply #6 : 18 Січ. 2011, 13:04:39 »
  • Publish

  • Галина Пагутяк: Людина не повинна прагнути щастя

    http://life.pravda.com.ua/interview/2011/01/18/70491/
    Записаний

    chasset

    • Ветеран
    • *****
    • Карма: 3
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 677
    Re: Галина Пагутяк
    « Reply #7 : 27 Трв. 2011, 14:49:24 »
  • Publish





  • Письменниця Галина Пагутяк видала нову книгу "Потонулі в снігах", рецензію можна почитати ось тут:

    http://litakcent.com/2011/05/25/pryvatna-halyna-pahutjak/




    http://artvertep.com/news/16663_%C2%ABTitanik%C2%BB+ukrainskogo+stilyu.+Recenziya+na+knigu+Galini+Pagutyak+%22Potonuli+v+snigah%22.html



    Український стиль, як відомо, існує. Його просто не може не бути, інакше, за чим би тоді розрізняли «наших за кордоном», окрім як за картатими торбами заробітчан за плечима? А в мистецтві — це вигнута «по-візантійськи» спина модернізму 1920-х років, а в літературі — не менш покручені верби декадентських експериментів початку ХХ століття. Але це те, із чим українська культура вибилася в «європейські» люди, якщо мати на увазі доробок Михайла Бойчука, Олександра Архипенка а чи Володимира Винниченка. Натомість справжня, автентична природа «українського стилю» зовсім інша, і, зокрема, на прикладі творчості Галини Пагутяк, чия збірка новел, оповідань і есеїв «Потонулі в снігах» нещодавно побачила світ, можна простежити його сучасну метаморфозу.

    Так, від початку романи цієї авторки, на кшталт «Писар Східних Воріт Притулку» і «Слуга з Добромиля», були сповнені міфологічної краси з містично-екзотичним доважком у вигляді переспіву легенд про упирів і переказів про народних ватажків. Натомість цілком реалістичні хворі і убогі, жебраки та інваліди, а також інфантильні мешканці українського села — ось коло героїнь Галини Пагутяк з її нової збірки. На відміну від решти представників «темної слов’янської душі», їхня споконвічна туга має не «вселенський», а цілком «місцевий» «організований» характер. «Кров і піт вигаданого світу» називається розділ новел і оповідань збірки «Потонулі в снігах», і ці злиденні атрибути праці цілком відповідають реалістичності будь-якої фантазії, змальованої авторкою з сільської натури. Недарма спадкова ментальність українця, виражена в образно-структурних формах традиційного мистецтва, завжди підтверджувала те, як поодинокі субстанції вічності Сходу — знов-таки на відміну від умоглядної абстрагованості Заходу — завжди набувають конкретнішої ваги. Оті обереги, символи, знаки вічності, що досі присутні на витворах народних майстрів, — якраз вони, а не медитаційні аномалії, широко збережені в західній культурі, творили й творять генетичний код «українського стилю». Навіть вертаючись з того світу, герої Пагутяк не сіють афоризмів з метафорами, а лише сумно повідомляють, що треба залатати дах і перестелити підлогу («Як будували хату»), а їхні живі нащадки у відповідь на сократівські завіряння, як-от «ми будемо щасливі, у нас все буде добре», дивуються: «А чого?» («Знак»).

    Таким чином, авторка «Потонулих у снігах» розуміє, що український фольклор і народна філософія, питомий лад думок, вірувань, обрядів, якими подекуди ще живе село, — не потрібні сучасному інтелігентові, донедавна озброєному вченням Дмитра Донцова про те, що низова «селянська культура» веде до профанації нашого культурного життя. Можливо, саме «для рівноваги» у розділі есе книжки Пагутяк присутні цілком реалістичні, злободенні, «по-європейськи» літературоцентричні тексти на кшталт «Григорій Сковорода у снігах», «Романтична прогулянка з Вільямом Блейком» і «Святий Антоній і чекісти». Загалом розуміння авторкою суті «українського стилю» можна звести до феномену примітивізму в образотворчому мистецтві. Примітивізм, як відомо, буває «народний» і «мистецький». Перше — це коли сільська бабця малює пензликом з курячого пір’я, а другий — коли людина вчиться в Академії мистецтв, стає професійним художником, а по тому намагається малювати, як згадана бабця. Себто маємо своєрідне «повернення до джерел» традиції — але не через душу, а через голову, чи то пак розумове осмислення феномену народності. Те саме у випадку з текстами Галини Пагутяк у збірці «Потонулі в снігах». Це навіть не література, а суто естетичний вимір енергії, яка зазвичай міститься у народний казках і переказах. Не дивно, що стиль авторки здебільшого оповідний, адже саме так найлегше «безболісно», себто без мистецьких огріхів-переповідань, відтворити «народне» мислення. «Одна бабуся скаже слово, друга, і слова ті так далеко від Бога й людей, що зостаються з ними, нікому більше не потрібні», — пише авторка в новелі «Як будували хату».

    Варто зазначити, що для сучасної літератури наведені вище «слова» — зв’язок з корінною, автохтонною природою стилю — ніби як «не потрібні» з двох причин. По-перше, це спроба наської автури обдурити долю, довівши собі й усьому світові, що Україна — це нібито не споконвіку сільська країна, де якоїсь іншої, ніж сільська, культури бути не може. По-друге, іноді переінакшити на якийсь час «природу мови» таки вдається (принаймні за 70 років радянської влади і не такі онтологічні поняття переверталися з ніг на голову), і естафету «депресивного» стилю можуть перейняти більш «соціалізовані» напрями сучасної літератури. У такий спосіб, наприклад, свого часу — а саме на початку 90-х років — популярною стала урбаністична чорнуха від Олеся Ульяненка і Євгена Пашковського, помножена на «сільську» за своїм духом (а насправді виважено-конструктивну, мистецьки-примітивну за мовним характером) прозу В’ячеслава Медведя. У цей час ранньої незалежності, коли саму українську мову було вкотре реабілітовано не лише для «низових» жанрів, а й для «високої» словесності, такі псевдонародні писання про жорстоке життя в умовах відступаючого офіційно-радянського стилю сприймалися за прогресивні, ба навіть бунтарські. Оскільки, як-то кажуть, уже добре, що людина українською написала, а отже, це «голос народу».

    Утім, дуже скоро з’ясувалося, що глас народу — це «голос бомжий», тому що знову заполонили літературу депресивні теми, плачовий стиль, вічне нарікання на гірку долю тощо. Те, що жанрово це поступово набувало навіть форми «молодіжної» прози, насправді обумовлене природним бажанням оновити національну «стіну плачу», якою у всі часи вважалася українська література. Причому «успішність» писань цього жанру аж ніяк не перетиналася з їхньою «художньою якістю», тому що співпадала, нарешті, з матрицею «українського стилю». В якому головне «як» (слізно і з надривом), а не «про що». У літературі, звичайно, це невисокого рівня художній хід, і ті ж таки шістдесятники, описуючи село, не дозволяли собі такої автентичності. Можливо, саме через це у більшості авторів «сільської» прози (у всесоюзному форматі існувала навіть школа «деревенщиков») на загал виходив саме штучний опис народного життя, а не «живе» відтворення його природи.

    Таким чином «Потонулі в снігах» Галини Пагутяк — це своєрідне повернення «до джерел» стилю, коли «кров говорить», а «душа горить» бажанням висловити весь жаль, що, виявляється, нікуди не зникав зі скарбниці писемної культури українців. Він лише час від часу «тонув» у стилістичних «снігах» тієї чи іншої хвилі модернізації нашої споконвіку сільської культури.
    « Останнє редагування: 12 Жовт. 2014, 14:28:31 від chasset »
    Записаний
    "Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована"  Ю.Шевельов

    chasset

    • Ветеран
    • *****
    • Карма: 3
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 677
    Re: Галина Пагутяк
    « Reply #8 : 28 Лип. 2011, 10:09:50 »
  • Publish

  • Ось що подає сайт "Буквоїд"

    http://bukvoid.com.ua/info/writers/Pagutyak_Galina.html
    Записаний
    "Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована"  Ю.Шевельов

    chasset

    • Ветеран
    • *****
    • Карма: 3
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 677
    Re: Галина Пагутяк
    « Reply #9 : 02 Вер. 2011, 09:56:49 »
  • Publish

  • «Урізька готика» Галини Пагутяк як спрага за іншим буттям


    Спільнота блогів про культуру  www.sumno.com  подає рецензію  ( автор п.Олександра Мрктчян) на твір Галини Пагутяк "Урізька готика".


    Для читача, знайомого з творчістю Галини Пагутяк, новий роман «Урізька готика» не стане неочікуваним. Притаманний авторці магічний реалізм, західноукраїнське іншобічне буття, персонажі — люди та холоднокровні опирі. Письменниця у черговий раз виринає з глибини свого буття, аби подарувати його часточку тим, хто живе переважно інакшою, звичною, реальністю. Вона не боїться звинувачення у провінціалізмі, бо віднаходить у ньому занедбане, але чисте джерело.

    Роман доречно виданий «Дулібами» у новій серії видавництва — «Склянка крові з льодом» (також роман потрапив до п'ятірки лідерів конкурсу «Книжка року-2009» за версією ВВС Україна). Бо від твору, де зображено життя опирів серед людей, тягне нелюдським холодом. Власне, і об'єкт зображення, і мова роману працюють на одне: передати незвичну для пересічного мешканця матеріального світу атмосферу паралельного буття (небуття). Утім, всупереч попередженням та виноскам у книзі, мова твору не є надто важкою. По-перше, практично такою написано і «Слугу з Добромиля». Читач уже міг звикнути. По-друге, кожен, хто хоч раз читав Франка з відповідними посиланнями та тлумаченням, не знайде чогось принципово нового. Першоджерелом роману, окрім містичної специфіки села Уріж, де певний час мешкала письменниця, є нарис Івана Франка «Спалення опирів у селі Нагуєвичах у 1831 році». Ця подія досі щемить та відлунює у серцях сина одного зі спалених Петра та онука Орка, двох опирів, що живуть серед людей, намагаючись змінити свою природу.

    Подієва канва – не головне у романі для Галини Пагутяк. Сам хід буття і, так би мовити, перебіг подій у небутті привертають її увагу, і вона береться передати найпотаємніші порухи кожного свого героя, тільки-но наближається до нього. Через це динаміка роману досить повільна та нерозгалужена, натомість ми маємо змогу відчути просторово-часовий присмак зображуваного. Отже, десь добру половину роману авторка милується своїми незвичайними персонажами — це або опирі, або люди, що з'явилися в Урожі мимохідь (фотограф Юліан та корабельний агент Владко, вуйко Митро та ін.). Інша половина роману присвячена зображенню здебільшого неприємних пригод, як-то: смерті дружини та молодшої доньки Петра (бо вони належали небуттю), минулого та упізнавання єгомостя Антонія, що також виявляється не зовсім людською істотою, виникнення урізького дідича пана Болеслава тощо.

    У всьому ми відчуваємо суперечливу спрагу персонажів до іншого буття з його силами та можливостями. Уявіть собі картину: маленьке містечко на окраїні Імперії, куди не сягала цивілізація. Люди працюють коло землі, цілком залежать від стихій. Будь-яка негода чи прикра подія (а вони майже усі неплановано прикрі) викликає паніку, внаслідок якої шукають чергову жертву, через яку «все це сталося» (якраз отут опирі стають у найбільшій нагоді). Добре підґрунтя для фрустрації. Але і у цій буденності є інший бік, і то є інший бік самого життя. Це буття надлюдей — опирів, які наділені силою, невластивою для звичайної людини, та життя людей незвичної долі. На цілковиту безнадію прирік себе Петро, який прагнув відійти від своєї долі та сховатися під крилом церкви. І церква не врятує того, хто їй не належить.

    Власне, Галина Пагутяк не руйнує і не спростовує стереотипи чи щось у цьому дусі. Вона живе у магічному світі, що не може бути зруйнований або спростований, як не можна спростувати воду чи вітер. У такому світі добро та зло гармонійно доповнюють одне одного, і сили протилежних таборів спокійно діють у своїх сферах впливу. Душа людини — простір для їх зіткнення, і слідкує за рівновагою отець Антоній, що не може навіть припустити думки, ким він є насправді. Письменниця Пагутяк не просто вірить чи зображує, вона свідомо живе у світі, який більше за матеріально репрезентований. Великий ресурс для слов'янської культури був частково знищений радянським гіперматеріалізмом із Павловим та його інстинктами замість Фройда з нашим підсвідомим. І коли ми припинемо нищити усіх, хто на нас не схожий, і навчимося співіснувати, поважаючи долю іншого, то зможемо використовувати сили та можливості одне одного і ставати досконалішими разом.

    Найбезпорадніші персонажі у романі – отець Антоній та Петро Безуб'яків. Опир має підкоритися своїй долі — тобто взяти свою силу. Той, хто не кориться долі, є останнім серед людей. Син Петра Орко це розуміє краще за батька. «Добрі люди лишаються добрими, а злі — злими, якщо між ними є стіна. Те саме стосується і чужих». Маємо бути собою та користати своєю силою. Мабуть, «Урізька готика», передусім, саме про це.
    Записаний
    "Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована"  Ю.Шевельов

    chasset

    • Ветеран
    • *****
    • Карма: 3
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 677
    Re: Галина Пагутяк
    « Reply #10 : 12 Жовт. 2011, 15:40:48 »
  • Publish

  • Нова книга "Писар Східних Воріт Притулку. Писар Західних Воріт Притулку". – Львів: ЛА «Піраміда», 2011; письменниці Галини Пагутяк вийшла у світ.

    Що пише про неї віртсторінка litakcent дізнаємося тут:

    http://litakcent.com/2011/10/12/halyna-pahutjak-pysar-shidnyh-vorit-prytulku-pysar-zahidnyh-vorit-prytulku/

    Місце, де можна знайти абсолютний захист, чи існує воно? Писар Східних Воріт відчиняє двері кожному, хто потребує його, Писар Західних Воріт зачиняє двері за кожним, хто віднайшов у собі силу повернутись знову у світ людей: Антон і Яків, як перша і остання літери абетки, з якої складається мова віри, надії й любові. Вона зрозуміла тим, хто мешкає у Притулку, вона може стати зрозумілою і тобі. Формула порятунку, метафора освіченого серця ― тобі є над чим замислитись, якщо ти ще не розучився цього робити. Втім, два романи-утопії Галини Пагутяк можна просто читати й так, адже ми всі вміємо читати, хіба ні?
    Записаний
    "Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована"  Ю.Шевельов

    chasset

    • Ветеран
    • *****
    • Карма: 3
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 677
    роман «Сни Юлії і Германа»
    « Reply #11 : 27 Квт. 2012, 09:02:12 »
  • Publish





  • Це кіно про місто Кенігсберг у двох часових вимірах: коли ніхто ще й гадки не мав, що воно стане Калінінградом, – і коли вже ось-ось. Кіно про німців: Германа, тридцятип’ятирічного відставного військового, який отримав у спадок родинний маєток і відтак намагається перетворитися на поміщика, – і Юлію-Юльхен, п’ятнадцятирічну дівчинку, котра ховається у підвалі будинка в захопленому ворогами місті, а потім вибирається з нього підземним ходом. І про їхні сни.

    У снах герої міняються часами і дійсністю: Герман бачить в усіх підробицях війну, яка через сто років зруйнує Кенігсберг, – а Юлія, навпаки, чарівні картинки з іншого життя за сто років до війни. до «Снів Юлії і Германа» у виданні «Ярославового валу» долучено ще один твір Галини Пагутяк – менший, проте цілком співмірний за обсягом – «Кенігсберзький щоденник».

    Це не подорожні нотатки, як може подумати наївний читач (письменниця починає з того, що ніколи не була і, швидше за все, не буде в Кенісберзі), і навіть не авторська публіцистика на задану собі ж тему (наявні публіцистичні моменти, один із яких винесено в анотацію, зрештою миготять десь на загальному плані). І тим більше не справжній щоденник, який пишеться для себе, а не для публікації.

    «Коли хтось читатиме мій майбутній роман після щоденника, то побачить, що там нема нічого з того, про що я писала в щоденнику», – зауважує на його сторінках пані Галина.


    Детальніше на сайті Літакценту про  новий роман Галини Пагутяк читаємо тут :


     http://litakcent.com/2012/04/26/rujiny-kenihsberha-i-pamjatnyk-sobi/
    Записаний
    "Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована"  Ю.Шевельов

    chasset

    • Ветеран
    • *****
    • Карма: 3
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 677
    Re: Галина Пагутяк new
    « Reply #12 : 13 Серп. 2012, 19:22:56 »
  • Publish

  • Нове інтерв"ю Галини Пагутяк, новини про творчість, погляд на становище сучасної української культури та нашої мови читаємо на захід.нет


     Якщо люди розмовляють українською мовою, вони вже потенційні вороги влади. Такого я ще не пам’ятаю. Так, мовні суперечки зараз спровоковані владою, хтось на тому піариться, але треба визнати, що влада заохочує суспільство до українофобії і сама є українофобською.


    - Я знову повернулася до історії Добромиля. Це роман про Яна Щасного Гербурта, унікальну постать початку 17 століття. Магнат-дисидент, поет, видавець, людина Відродження з енциклопедичними знаннями, його ще називали вченим-розбишакою. Але не це його робить унікальним.ЯнЩасний був єдиним з магнатів, хто заступався за автохтонне населення Руського воєводства, виступав проти полонізації й окатоличення русинів. Йому належать слова, які варто почути всім тим, хто хоче розірвати нині Україну: « Чи може бути так, щоб в Русі та не було Русі?» Йому це видавалось абсурдом, щоб в Україні не було ні української мови, ні богослужіння українською мовою, ні освіти українською мовою. Причому староста мостиський Ян Щасний Гербурт надавав великі привілеї вірменам, євреям, німцям у Добромилі, будучи римо-католиком, будував православні храми, тобто виявляв те, що ми називаємо толерантністю. Усім національностям у його володіннях жилося комфортно. А коли дивишся нині на бездарний і малокультурний український політикум верхнього ешелону, серед якого не знайдеш жодної світлої й чесної голови, то розумієш, яка відносна річ прогрес.

    http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?galina_pagutyak_movni_provokatsiyi_rozbudili_napivzhive_suspilstvo&objectId=1262323
    « Останнє редагування: 15 Серп. 2012, 07:12:39 від chasset »
    Записаний
    "Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована"  Ю.Шевельов

    chasset

    • Ветеран
    • *****
    • Карма: 3
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 677
    Re: Галина Пагутяк
    « Reply #13 : 30 Вер. 2014, 15:17:21 »
  • Publish

  • Вірш Яна Щасного Гербурта- шляхтича,  магната, дипломат і однго з найосвіченіших людей Речі Посполитої, писаний бойківським діалектом на початку 17 століття.Вірш на всі часи...
    Пастуше, пастуше,
    Люблю тя то душі
    А що мене болі
    Скажу ти до волі.
    Черодийку маєш,
    Рядить їй не знаєш
    Тобі з нею лихо,
    Їй з тобов не тихо.
    Бивав то дідойко
    Мав ся хорошойко
    Вовки ся бояли
    Череду минали.
    Та що ж нам чинити!
    Терпіти, терпіти.
    З Богом ся не бити.



    https://www.facebook.com/profile.php?id=100005660562416&fref=tl_fr_box


    Відома українська письменниця п.Галина Пагутяк написала новий роман, котрий презентувала на черговому 21- му Форумі видавців 12/09/2014, про Яна Щасного Гербурта "Магнат" .



    Анотація
    В основі нового роману Галини Пагутяк — найзагадковішої і наймістичнішої сучасної української письменниці — химерна доля українського гуманіста поч.ХVІІ ст., дипломата, поета, публіциста, видавця Яна Щасного Гербурта з Добромиля, побачена очима приблудного волинського шляхтича, який уміє бачити майбутнє, однак лише власне. Це не біографія, а лиш іскра, що пробігла між Ренесансом і Бароко, тінь від тіні чоловіка, що втратив не менше, ніж здобув. Письменниця прагне зазирнути за межу людської свідомості, осмислюючи пограничний стан людського буття.

    http://abababooks.com.ua/d-d-d-d-d-d-d/magnat.html




    Знову   Добромиль фігурує   героєм книжки,  відзначеної на Форумі видавців- 2014  спеціальною відзнакою "Найочкуваніша книжка",  знаної письменниці.

     Красне Вам дякую, пані Галино, нехай не всихає джерело вашого творчого натхнення!
    « Останнє редагування: 16 Жовт. 2014, 11:06:17 від chasset »
    Записаний
    "Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована"  Ю.Шевельов

    chasset

    • Ветеран
    • *****
    • Карма: 3
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 677
    Re: Галина Пагутяк
    « Reply #14 : 30 Вер. 2014, 15:21:17 »
  • Publish

  • Читала, читаю і буду читати!
    https://www.facebook.com/profile.php?id=100005660562416&fref=ts

    Які саме книжки зробили вплив на п.Галину?



    1."Фараон" Болеслава Пруса, зачитатий до дірок з 10 років.
    2."Доктор Фаустус" Томаса Манна, недосяжна майстерність
    3.Поезія Василя Мисика, українського Гесіода
    4. Мурасакі Сікібу "Гендзі-моногатарі"
    5."Олюнька" Андрія Чайківського
    6." Сойчине крило" Івана Франка
    7."Чайка Джонатан Лівінгстон" Річарда Баха"
    8."Мандрівка на Схід" Германа Гессе
    9."Кобзар" Тараса Шевченка як Книга буття українського народу
    10."Земля" Ольги Кобилянської
    « Останнє редагування: 16 Жовт. 2014, 11:07:44 від chasset »
    Записаний
    "Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована"  Ю.Шевельов
     


    Facebook Comments