Форум Добромиль.org

Please login or register.

Увійти

Автор Тема: Новинки книговидання України  (Прочитано 16568 раз)

Forze

  • Постійний користувач
  • ***
  • Карма: 0
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 48
Re: Новинки книговидання України
« Reply #15 : 29 Лист. 2015, 23:41:30 »
  • Publish

  • Один з найкращих журналів, як на мене, є жрунал Дніпро. Він видається як літературно-художній журнал, в якому розміщені твори та вірші на теми як: проза, сучасна, поезія, драма, молодняк та критика. Там публікується велика кількість творів, які написані молодими та ще невідомими поетами!
    Записаний

    ogrsports

    • Користувач
    • **
    • Карма: 0
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 23
    Re: Новинки книговидання України
    « Reply #16 : 12 Січ. 2016, 22:55:05 »
  • Publish

  • Завтра із 16.00 до 19.00 слухайте на "Яскравому радіо" ефір до святкування Старого Нового року - Яскраву Новорічну дискотеку!
    Ви почуєте всіх улюблених ведучих "Яскравого радіо", відчуєте запальну енергетику свята та зможете потанцювати та відпочити під веселі українські новорічні пісні!
    Завершіть новорічні свята Яскраво разом із нами!

    http://radio.vobu.com.ua/
    Записаний

    Forze

    • Постійний користувач
    • ***
    • Карма: 0
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 48
    Re: Новинки книговидання України
    « Reply #17 : 03 Лют. 2016, 00:24:53 »
  • Publish

  • Один з найкращих журналів, як на мене, є журнал Дніпро. Він видається як літературно-художній журнал, в якому розміщені твори та вірші на теми як: проза, сучасна, поезія, драма, молодняк та критика. Там публікується велика кількість творів, які написані молодими та ще невідомими поетами!
    http://www.dnipro-ukr.com.ua/anons.html
    Записаний

    Nina Larina

    • Користувач
    • **
    • Карма: -1
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 22
    Записаний

    Nina Larina

    • Користувач
    • **
    • Карма: -1
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 22
    Re: Новинки книговидання України
    « Reply #19 : 06 Серп. 2016, 18:41:49 »
  • Publish

  • Хорошая книга "Консервация" , есть даже рецепт консервация кукурузы.
    Записаний

    chasset

    • Ветеран
    • *****
    • Карма: 3
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 670
    Re: Новинки книговидання України
    « Reply #20 : 22 Вер. 2016, 15:24:18 »
  • Publish

  • Андрій Бондар. І тим, що в гробах…
    Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. – 176 с.

    Збірка малої прози – це вже звучить багатообіцяльно, знаючи почуття гумору Андрія Бондара та його здатність лаконічно, але змістовно описувати ті чи ті життєві реалії. У фокусі: кохання, футбол, політика та інші прояви зовнішнього життя крізь призму життя внутрішнього.

    Книга вийшла дуже особистою: з рефлексіями, емоціями та роздумами. Автор зазначає, що тексти, які увійшли до збірки, створював як нотатки протягом 13 років ‒ важливих як для самого Бондара, так і для тих, хто мешкає з ним в одній країні, тому все особисте «І тим, що в гробах…» може легко перейти у загальнозрозуміле.

    «Ця книжка не писалася з якимось одним настроєм. Її конструкційною особливістю є те, що це складанка. Але складанка, яку уклала упорядниця Ганна Улюра. Вона в певній групі текстів побачила логіку і спільний сенс. Тому настрій був різний для кожного тексту. Потенційний читач ‒ це будь-хто. Книжка принципово проста, а місцями навіть нарочито примітивна. Мабуть, її можуть прочитати всі, хто володіє українською. Але зробить це далеко не кожен. Бо там для багатьох людей просто описано незрозумілі речі. А ті люди, що хоч якимось боком не поділяють мою візію життя, то хоч розуміють, можуть її прочитати. Але це книга для розваги. Я писав ці тексти легко, розважаючись», ‒ додав Андрій Бондар.



    Таня Малярчук. Забуття
    Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. – 256 с.

     Цитуючи «Видавництво Старого Лева», «це книжка, в якій переплітаються дві сюжетні лінії, історична та сучасна: політика і мислителя В’ячеслава Липинського та жінки з теперішнього, яка з його допомогою шукає шлях до себе. Це роман про час, пам’ять, державність, про сутність речей і про вміння одночасно дивитися назад і вперед».

    Мабуть, варто нагадати, хто такий Липинський. Інтелігент з блискучою освітою, прихильник Павла Скоропадського, людина, образ мислення якої випереджав свій час, і якби не певні історичні умови, міг би змінити сприйняття України всередині неї самої.

    Таня Малярчук звертається до особливої доби в історії країни, складної, але визначальної, до особистості, яка закликала будувати ідеологію українського патріотизму не на ненависті, а на порозумінні ‒ якості цивілізованого суспільства, чий брак гостро відчувається й нині.

    Оксана Забужко. І знов я влізаю в танк…
    / Вибрані тексти 2012–2016: Статті, есе, інтерв’ю, спогади. — К.: Комора, 2016. — 416 с.

    Збірка інтерв’ю, статей та есеїв Оксани Стефанівни з полум’яним і войовничим настроєм, з благородною метою розкласти по полицях явище інформаційної війни, з’ясувати її передумови. Авторка зазначає, що не намагатиметься виробити шлях подолання проблеми. Її завдання – подати «суму досвіду», щоб читач сам зробив висновки.

    «Це книжка про війну, читачу. Тільки не про ту, залізом і кров’ю, що з зими 2014‑го прийшла на нашу землю, ‒ а про ту, куди менш видиму оку мирного обивателя, яка ту першу вигодувала, подібно як гнійні мікроби, потра­пивши в організм, «вигодовують» йому абсцес, ‒ і якої, на відміну від тої першої, ніхто не збирається згортати, тож му­симо вчитися в ній жити ‒ з повною свідомістю того, що по нас увесь час «стріляють» невидимими кулями», ‒ йдеться у передмові.

    Всю глобальність і концентрацію смислів вибраних текстів 2012-2016 років складно передати у стислому огляді. Боротьба з радянським минулим, констатація «обвального подурнішання» України під впливом інформаційного простору, біль від цілком реальної війни, симулякри та архетипи ‒ все це та ще багато іншого у кінці книги переростає в одне велике прохання, молитву: «Не дай нам зрадити наших мертвих. І живих. І тих, що ще мають колись народитися. Тільки це, і більше нічого. Бо більше нам боятися нічого». Хто любить Оксану Стефанівну, зрозуміє всю серйозність і щирість нової воєнної операції.

    Лесь Подерв’янський. ПЗТ
    К.: Наш формат, 2016. ‒ 416 с.

    Видавництво «Наш формат» стверджує, що величезний фан-клуб Подерв’янського отримає найповніше зібрання творів легендарної особистості, зірки контркультури, при чому як радянської, так і сучасної масової.

    До книги увійшли оповідання, сценарії, п’єси, есеї, повнометражна комедія-екшен «Ваша Галя балувана» ‒ що ще треба для щастя справжньому українському інтелігенту, який знає, яку саме відповідь треба давати на запитання «А може ти і м’яса не їси?».

    Ми не наважилися взяти коментар у метра, бо заздалегідь можемо уявити, куди нас пошле сила мистецької думки. Тому просто констатуємо факт, що зібрання творів Подерв’янського ‒ must have для тих, хто не боїться називати речі своїми іменами.

    Галина Вдовиченко. Ось відкрита долоня
    Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. ‒ 208 с.

    Історії про життя маленьких людей, яким доводиться вирішувати свої великі проблеми. Родзинка видання ‒ ілюстрації Тетяни Гущиної. Збірка оповідань авторки, чию творчість неодноразово відзначали на конкурсі «Коронація слова», розкаже майже про все, що стосується середньостатистичного українця, а головне – про пошуки щастя.

    Після минулорічного роману «Маріупольський процес» хочеться сподіватися, що сюжети будуть менш передбачуваними, а характеристики персонажів не ділитимуть їх на виключно поганих і хороших. Втім викликати емоції від прочитаного Галина Вдовиченко вміє в якийсь власний спосіб, який ґрунтується на її щирості з читачем, власній вірі в те хороше, що неодмінно присутнє у творах.

    Як відомо, мала проза українським авторам вдається набагато краще, ніж великі за обсягом жанри, тому чекаємо хорошу книжку. Якщо ж зміст не збігатиметься з вашим тлумаченням поняття «хороша книжка», редакція за це відповідальності не несе.


    Іван Семесюк. Фаршрутка
    К.: Люта справа, 2016. – 192 с.

    Авторитетні вітчизняні мистецтвознавці все частіше констатують, що Іван Семесюк більше письменник, ніж художник. Та й сам автор зазначає, що невпинно прогресує на ниві прозової творчості. «Фаршрутка», оздоблена авторськими ілюстраціями, стане продовженням пригод «мавпоукраїнця» Томаса Сироти, на якого чекають карколомні «аграрно-містичні» пригоди.

    Читач, у свою чергу, отримає зустрічі зі знайомими до болю персонажами, які дуже і дуже нагадуватимуть цілком реальних людей – класиків і сучасників, лідерів думок та інших жертв безжальної сатири Семесюка.

    «Руйнація Московії», «боротьба СБУ з демоном російської государствєнності» натякають, що книжка Івана Семесюка створена для підготовленої аудиторії, або для людей з хорошим, націонал-патріотичним почуттям гумору.


    Юрій Винничук. Цензор
    Харків: Фоліо, 2016.

    До Форуму видавців у Львові залишився місяць. Ми знаємо, що до нього має вийти новий роман Юрія Винничука. Але інформаційний простір мовчить – інтрига? Як з’ясувалося, справа не у маркетингових ходах видавництва, а у натхненні, бо ж воно на замовлення не працює, тому й рукопис від автора «Фоліо» отримало буквально за кілька днів до написання цього огляду.

    Робоча назва роману ‒ «Цензор», але вона може трохи змінитися, перетворившись на «Цензора снів». Про тематику, час подій і очікування від книги Читомо розповів генеральний директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький: «Події роману розгортаються у Львові 1930-40-х років. У центрі твору – негативний персонаж, який вміє знайти спільну мову з будь-якою владою з тих, що в той чи інший час контролювали місто. Німцям він здає євреїв, радянській армії – поляків… Пройшовши все це, він мирно працевлаштовується в СРСР цензором і до старості переписує літературні твори радянських письменників. Я впевнений, що це буде такий же успішний твір, як і «Танґо смерті», бо в ньому йтиметься про Львів тієї доби, про яку ми знаємо дуже мало».
    http://www.chytomo.com

    Герої нашого часу в романі С. Процюка "Інфекція" вид-во "Дискурс" (перевидання)

    Головним героєм роману "Інфекція" Степана Процюка є такий собі Сава Чорнокрил. Чому такий собі? Бо нічого, крім нелюбові до України, в ньому немає. Хоча "нелюбові" сказано надто м'яко. Українська земля для Сави Чорнокрила – бермудський трикутник, який "ковтає енергію та віру, серця і радість, провокуючи лише застаріле галюциногенне видиво співучої беззахисної дівчини, яку кожен зайда… міг брати, скільки заманеться, скільки закладено енергії у його міліарному пенісі. А дівчина лише наспівувала йому тужливих пісень своєї землі, обсмикуючись, як курка, після розбещених поз,..". Я спеціально привів цю красномовно-вульгарну та об'ємну цитату із першої сторінки роману, бо вона подібна до сотень, а, можливо, й тисяч інших думок Сави Чорнокрила про Україну. Мало того, він не любив Галичини – краю, який завжди відігравав провідну роль на тернистих шляхах до нинішньої незалежності держави. Оскільки Галичина – це передовсім люди, то їх Сава не любив за "маніпуляцію та зманювання ідеалами, за їхнє політичне перелюбство, дріб'язкову корисливість і міщанську хитрість…" і т. д.
    Та хто ж такий врешті-решт Сава Чорнокрил, котрий дозволяє собі ненавидіти Україну? З роману відомо, що він праправнук черкаського степовика, нащадок Міхновського і Донцова та не боїться говорити про Велику Українську імперію. Оце, схоже, і весь патріотизм та, висловлюючись терміном літературного підручника, позитивна риса його персони.
    Сава навіть не кохає свою дружину, з нею він одружився тільки тому, що вона є втіленням українки його мрії. Чи кохає Іванка Саву? В романі про це сказано, що її вразила стріла Купідона. А надалі вона просто потрапляє в психологічну залежність майбутнього чоловіка.
    Продовжуючи тему кохання, а точніше цинізму і байдужості до дружини, Сава Чорнокрил в результаті власної поведінки зраджує Іванку… з членкинею патріотичної організації красунею Мар'яною. Спочатку він її кохає, але через нетривалий час його почуття до неї холоднішають, і врешті доходить висновку: безсоромниця і я – безсоромник.
    Так само безрезультатно закінчується Савина любов до України. Гадаю, тут варто про це сказати мовою роману: "Краще здохну або поїду геть від цих прокажених інфекцією розпаду земель. І скрізь зі мною буде клаптик справжньої України; важко було Шевченкові в Петербурзі писати про те, щоб не шукали на чужині того, що немає. Нині якби оживив Тараса якийсь геніальний некромант, було б йому в сто разів важче, застряв би в горлі кусник спонсорського хліба…". Проте, знаючи вдачу Сави Чорнокрила, важко уявити, як виглядатиме цей "клаптик справжньої України". Та й чому нині Тарасові (Шевченкові. Д. І.) було б важче? Згадаймо його:
    І на оновленій землі
    Врага не буде, супостата,
    А буде син і буде мати,
    І будуть люди на землі.
    Аби повністю закінчити з Савою Чорнокрилом, варто зазначити, що головний герой "Інфекції" дещо нагадує Чайльд Гарольда з однойменного роману Джорджа Байрона, Євгенія Онегіна ("Євгеній Онегін", О. Пушкін) і Печоріна з "Героя нашого часу" Лермонтова, розчарованих в усьому молодих людей. Символічно, що якщо Чайльд Гарольд покинув Англію і подорожує, то Сава Чорнокрил лише збирається це зробити. Різниця між героями ще й в тому, що "подорож" Сави Чорнокрила виглядає приземленою і банальною: він їде за грошима, до речі, на Захід, якого також не любить.
    Варті уваги й інші персонажі. Художник Кирило Орленко, який мріє написати геніальну картину і врешті-решт опускається до простого заробляння грошей. Рідні брати Остап і Назар Сліпчуки. Якщо останнього можна назвати, знову ж таки висловлюючись учнівським терміном, запозиченим у відомого російського літературного критика, променем світла в темному царстві… інфікованої України, то Остапа – хворого на манію долара. Не заслуговують пошани зламаний більшовицькою російською каральною системою в'язень сумління батько Іванки Микола Васильович Лоб'юк і та ж таки його дочка Іванка, яка пішла вчитися в сільськогосподарську академію, і це їй нічим в житті не допомогло. Хіба що в студентському гуртожитку познайомилася з Савою Чорнокрилом.
    Підсумовуючи сказане, хочеться додати, що роман Степана Процюка про один із найдраматичніших періодів нещасної історії України, відтворений автором у притаманній йому формі психоаналітичної прози. Зважаючи саме на це, його варто прочитати, аби мати уявлення про метання людських душ, заражених інфекцією смути, корупції, брехні і ще багатьма хворобами нашої держави.(коментар Дмитра Іванціва)

    Степан Процюк
    «Полянами і хмарочосами»

    «Я і мій любий друг :-)».
    Чотирнадцять букв і один усміхайлик, написані рукою незнайомої дівчини, перевернули настрій. Якби ж то лише
    настрій! Букви розросталися всередині таким химерним болісним ростом, що Ксяна не вірила, що Ден може цього не відчути!
    Йому мусить зараз бути зле!
    Жінка прокльовувалася в Оксані Не­чи­поренко з підлітка. Жінка подавала перший сигнал, жінка вбивала першим любовним горем, жінка гартувала…

    Вік: 13+
    Обкладинка: Галина Букша
    Редактор: Наталя Брискіна
    160 сторінок.
    ІSВN 978-966-421-220-2

    Книжку виготовлено на якісному книжковому папері,
    який знижує втому очей від читання.

    Купуйте: http://www.teza.in.ua/…/pidlitkov…/polianamy-i-khmarochosamy

    www.teza.in.ua
    Відділ збуту: zamov@teza.in.ua
    Тел.: (096) 485 60 39, (063) 88 24 252

    Степан Процюк
    «Варвари»

    Срібна злива сипалася на голови Марти та Івана, не припиняючись уже майже тиждень. Було аж чудно і дивно, як можна вже майже тиждень жити таким станом схвильованої урочистості. Марта знала, що його називають коханням.
    Ніхто не квапився розділяти відчуття Івана та Марти, мовби вони жили не в європейській частині земної суші, а в диких джунглях. Навколо ніхто не говорив про любов. Всі почуття треба було віддати на пародійний партійний вівтар.

    Вік: 13+
    Обкладинка: Галина Букша
    Редактор: Наталя Брискіна
    160 сторінок.
    ІSВN 978-966-421-209-7

    Книжку виготовлено на якісному книжковому папері,
    який знижує втому очей від читання.

    Купуйте: http://www.teza.in.ua/…/s…/knizhki-vidavnitstva-teza/varvary
    www.teza.in.ua
    Відділ збуту: zamov@teza.in.ua
    Тел.: (096) 485 60 39, (063) 88 24 252

    Степан Процюк роман «Чорне яблуко» про Архипа Тесленка (Київ, Академвидав, 2013 рік)


    ЛЕСЯ УКРАЇНКА: ЛИСТИ. 1876-1897. Упор. Валентина Савчук, передм. Віра Агеєва.

    І 10,5 др.аркушів купюр, роблених рад. видавцями, - нарешті вернуться на місце... і близько 200 листів, досі не друкованих (у цьому, "юнацькому" томі їх 11, у наступних відповідно буде більше), - нарешті побачать світ... І 11 років роботи упорядниці, Валентини Савчук, і ціле трудове життя наукового редактора, Лариси Мірошниченко.


    Записаний
    "Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована"  Ю.Шевельов

    chasset

    • Ветеран
    • *****
    • Карма: 3
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 670
    Re: Новинки книговидання України
    « Reply #21 : 03 Жовт. 2016, 08:17:44 »
  • Publish



  • 25 найзнаковіших дитячих книжок незалежної України

     25 різноманітних і по-своєму значимих дитячих книжок, які хочеться перечитувати знов і знов.
    (1991-2016)

    «Абетка» Івана Малковича з ілюстраціями Костя Лавра

    «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 1999

    Спочатку було Слово… А перед словом, звісно ж, літери. Отож і нашу добірку найзнаковіших книжок незалежної України ми розпочнемо з «Абетки» Івана Малковича. Саме з неї почалася історія видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», і саме з неї починають свій шлях читачів майже всі маленькі українці.


    «Снігова королева» Ганса Християна Андерсена, ілюстрована Владиславом Єрком

    «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2000

    Ганс Християн Андерсен, звичайно, не український письменник, та ми не могли оминути увагою славетне видання українською його «Снігової королеви», яке проілюстрував Владислав Єрко. Тим паче, що саме завдяки вишуканову стилеві Єрка це видання є однією з найвідоміших за кордоном українських дитячих книжок.


    “Перепеличка мала-невеличка”, художник Вячеслав Легкобит

    «Веселка»/»Навчальна книга-Богдан», 1974-2014

    Хоча ця дивовижна книжка з’явилася до народження незалежної України, вона заслуговує на почесне місце у нашій добірці. І не лише з поваги до найдревнішого (заснованого 1934 року!) видавництва, а насамперед завдяки художньому оформленню Вячеслава Легкобита.


    «Гаррі Поттер» Джоан К. Ролінґ у перекладі Віктора Морозова

    «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2002-2007

    Найкращий (і такий вчасний!) переклад «Гаррі Поттера» зіграв неабияку роль як у розвиткові української літератури, так і в еволюції українського читача. Можемо закластися, що для багатьох дітей та підлітків цієї країни книжки про Гаррі стали першими українськими виданнями, прочитаними із задоволенням та насолодою.


    «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка

    «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2004

    Як же ж без «Тореадорів». Це чи не єдина книжка, що залишилася нам від радянського дитліту, яку й досі люблять і читають діти. Попри те, що час, безумовно, наклав відбиток на текст, у найновішій редакції уже-не-піонери Ява і Павлуша досить сучасні, щоби бути близькими сьогоднішній дитині-читачеві. Можливо, саме за цей зв’язок поколінь ми й досі так любимо «Тореадорів»?


    Трилогія «Лісом, небом, водою», Сергія Оксеника (Іванюка) з ілюстраціями Олександра Міхнушова

    «Коник»/»Смолоскип», 2004-2014

    Доброї пригодницької фантастики ніколи не буває забагато. Тим паче, коли її персонажі є цілком «живими», а мова — природною. Бонусами до цих характеристик трилогії Сергія Оксеника є екологічна тематика, якою пронизані книжки, та яка також не буває зайвою у дитліті, а також майстерна чорно-біла графіка Олександра Міхнушова, що напрочуд вдало доповнює фантастичний світ Лисого, Лелі й інших.


    «100 казок» (три томи) з ілюстраціями Владислава Єрка, Костя Лавра, Катерини Штанко, Вікторії Пальчун, Олега Петренка-Заневського

    «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2005-2012

    Без зайвих слів, це — найкрасивіше видання українських народних казок. Розкішні ілюстрації, які, здається, можна роздивлятися годинами, оживлюють казкові світи та наповнюють їх новими смислами. Також завдяки форматові книжок, «100 казок» є чудовими виданнями для родинного читання вголос.


    «Чудове чудовисько» Сашка Дерманського

    «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2006

    Легка гумористична проза у дусі Роальда Дала — саме такі книжки заохочують дітей, підлітків і редакцію Букмолі любити читання. Припускаємо, що книжки Сашка Дерманського, прочитані у перервах між примусовими плачами про тяжку селянську долю, порятували психічне здоров’я багатьох українських дітей.

    Серія «Джури» Володимира Рутківського

    «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2007-2015

    Найпопулярніша історично-героїчна проза для дітей, написана у незалежній Україні. Сподіваємося, що, натхненні романтизованим переплетенням історичних фактів та міфу, читачі «Джур» зацікавляться українською історією за межами як цих книжок, так і шкільних підручників.


    «Ви поганець, пане Гам!» Енді Стентона у перекладі Оксани Луцишиної та Ореста Стадника

    «Добра читальня», 2009

    Редакція Букмолі й досі живе надіями на те, що колись у перекладі Оксани Луцишиної та Ореста Стадника з’явиться вся серія книжок Енді Стентона про пана Гама. Бо саме їхньому тандемові ми завдячуємо чи не найдотепнішим і найвправнішим українським перекладом дитячої книжки за всі 25 років. Не вірите? Перевірте самі! (Хоча знайти примірник може бути  складно, але результат без сумніву вартий найвиснажливіших пошуків.)


    «Ритуал» Марини і Сергія Дяченків

    «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2010

    Обійти увагою «найкращих фантастів Європи» ми, звичайно, не могли. Переосмислення прадавнього мотиву про дракона і принцесу, ще й проілюстроване Владиславом Єрком, просто приречене бути підлітковим романом «поза часом», який ми залюбки читали як шість років тому, так і сьогодні.


    «Казка про Старого Лева» Мар’яни Савки з ілюстраціями Володимира Штанка

    «Видавництво Старого Лева», 2011

    Майже «маніфест» одного з найуспішніших видавництв дитячої літератури за часів незалежності України. Старий Лев зі своєю друкарською машинкою нині є не менш потужним львівським міфом, аніж славетні кава та шоколад. Букмоль найдужче тішить, як еволюціонували літературні смаки пана видавця за час його роботи у галузі: разом із казками та візуально «затишними» книжками, Старий Лев нині видає чимало сміливих, проблемних, «не-таких» дитячіх та підліткових текстів.


    Серія про Енн із Зелених Дахів Люсі-Мод Монтгомері у перекладі Анни Вовченко

    «Урбіно», 2012-2015

    Ця класика канадської літератури — одна з найдовших повністю перекладених (і чудово перекладених!) українською мовою серій (так, ми любимо добрі книжки з не менш добрим продовженням). Анна Вовченко змогла зробити вже більше як сторічну Енн близькою сучасним українським дівчатам (сподіваємось, і хлопцям теж), тож саме за це ми вирішли відзначити одну з найпопулярніших за останні 25 років серій.


    «Інший дім» Оксани Лущевської

    «Видавництво Старого Лева», 2013

    Один із небагатьох проблемних підліткових романів, з актуальною для нинішніх читачів проблематикою, психологічно прописаними персонажами та доброю мовою — «Інший дім» Оксани Лущевської не міг не потрапити до нашого списку. До того ж сучасний і міський (на противагу «сільському» дитліту, що, на диво, досі існує), цей роман відіграв важливу роль у дорослішанні юної української літератури для підлітків.




    Кротяча епопея Тараса Прохаська і Мар’яни Прохасько

    «Хто зробить сніг», «Куди зникло море» та «Як зрозуміти козу», «Видавництво Старого Лева», 2013-2015

    Кротяча трилогія — одні з небагатох українських книжок, які пасують до визначення «книжка-картинка», що досі невимовно тішить Букмоль. Принадою книжок Тараса Прохаська і Мар’яни Прохасько є дещо мумі-трольна медитативність: їхня родинна сага балансує та тонкій межі між сюжетними текстами, які ми читаємо заради захопливого розвитку подій, й атмосферно-безпроблемними текстами, де посутньо нічого не відбувається. За увагу до буденних дрібничок і відкриття прекрасності щодення, ми ніжно любимо історії Букового лісу.


    «Фарбований лис» Івана Франка з ілюстраціями Костя Лавра

    «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2014

    Часом трапляється, що байдуже яким геніальним є сам по собі класичний дитячий текст, його перевидання нітрохи не зачіпають сучасного читача. Історія Франкового «Фарбованого лиса» з малюнками Костя Лавра, на щастя, геть інша. Стильний лис у зеленому пальті верхи на хіпстерському велосипеді — «А-БА-Бівська» книжка є поки що найбільш вдалим перевиданням Франкового тексту.


    «Зірки і макові зернята» Творчої майстерні «Аґрафка» (Романа Романишин і Андрій Лесів)

    «Видавництво Старого Лева», 2014

    Перша українська книжка-картинка, що отримала нагороду на престижному книжковому ярмарку у Болоньї. Книжка, що принесла творчій майстерні Аґрафка перше визнання, а українському читачеві — відкриття формату книжки-картинки. Відтоді Романа Романишин й Андрій Лесів створили й оформили низку інших книжок, включно з надважливою «Війна, що змінила Рондо», та у цій добірці ми вирішили відзначити їхню історію дівчинки, що любила рахувати.

    «Зайці в полі варять борщ» Євгена Гуцала з ілюстраціями Ольги Кваші

    «Видавництво Старого Лева», 2014

    Щойно прийде осінь, ми неодмінно сядемо одного вечора перечитати «Зайці в полі варять борщ». Окрім того, що це — одна з найкраще оформлених українських (осінніх) книжок за останню чверть століття, вона є зразком добре перевиданої класики, актуалізованої, як, приміром, у цьому випадку, новимим ілюстраціями.


    «Мій маленький Київ» Анастасії Денисенко в оформленні Олени Старанчук й Олега Грищенка

    «Laurus», 2014

    Якщо звичні нам путівники нагадують здебільшого енциклопедії й анатомії міста, то «Мій маленький Київ» —  схожий на мапу скарбів. Замість того, щоби вигадувати казковий світ, автори путівника вирішили наповнити легендами та цікавинками справжній Київ. Поза сумнівами, це один з перших зразків якісного українського нон-фікшену, продовження якого ми з нетерпінням чекаємо.
    в
    «Душниця» Володимира Арєнєва

    Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2014

    «Душниця» — якісна та, що напрочуд важливо, сучасна українська й україномовна фантастика. Це повість, яку можна читати винятково заради інтриги і захопливого сюжету чи персонажів, з якими легко себе асоціювати. А можна натомість або й заразом вчитуватися у глибші шари тексту, у філософське підґрунтя — у традиціях старої доброї фантастики, яку ми час до часу перечитуємо.


    «Червона книжечка» Ганни Копилової з ілюстраціями Олени Васик

    «Основи», 2015

    Доброго нон-фікшен не буває забагато, тим більше коли він так дивовижно проілюстрований. Написана Ганною Копиловою та намальована Оленою Васик «Червона книжечка» — це скорочена версія «Червоної книги України», завдяки якій діти можуть ознайомитися з переліком рідкісних рослин і тварин України, довідатися, чому ці тварини та рослини опинилися на межі зникнення, а також дізнатися, що потрібно робити або, навпаки, не робити для того, щоби врятувати їх та інших представників флори і фауни від такої долі.


    «Шептицький від А до Я» Галини Терещук й Оксани Думанської з ілюстраціями Творчої майстерні «Аґрафка»

    «Видавництво Старого Лева», 2015

    Переосмислення й актуалізація української історичної постаті вже є одним із важливих досягнень цієї книжки, на додачу до оригінального оформлення. От-от з’явиться продовження серії, книжка «Франко від А до Я» — віримо, що нею «Видавництво Старого Лева» разом з Аґрафкою поклали початок новому й прекрасному явищу українського дитліту.


    «Монетка / A Coin» Ані Хромової в оформленні Анни Сарвіри та у перекладі Оксани Лущевської

    «Братське», 2015

    Найкраща книжка-картинка за версією «Рейтингу критика», книжка-білінгва, що робить український дитліт доступним англомовному читачеві, приклад вдалого краудфандингового проекту — це все стосується книжки «Монетка / A Coin». У багатьох сенсах інтернаціональна, «Монетка» є важливим кроком українського дитліту «назовні», геть із його законсервованої «бульбашки», який доводить, що майбутнє — у співпраці, обміні та рухові «назустріч».


     
    «Шапочка і кит» Катерини Бабкіної, ілюстрована Юлією Пилипчатіною

    «Видавництво Старого Лева», 2015

    Цю нещодавню дитячу книжку Катерини Бабкіної і Юлії Пилипчатіної ми вирішили відзначити за сміливість і ніжність. Точніше сміливість обраної теми та ніжність оформлення і малюнків. Сподіваємося, що ця спроба «складної» (не)дитячої і відверто соціально заангажованої літератури матиме продовження і послідовників у майбутньому.


    «Байки Федра» з ілюстраціями Поліни Дорошенко

    «Основи», 2016

    Античні байки, переосмислені в ілюстраціях Поліни Дорошенко, — це ті самі «троянди й виноград» Максима Рильського. Бестіарій на обкладинці книжки вже спонукає взяти її до рук, а магічна синергія слів і малюнків, форм і кольорів, нового і давнього, красивого і корисного вкотре нагадує нам, за що ми так любимо український дитліт.


    http://bokmal.com.ua/books/25-dytiachykh-knyzhok-nezalezhnoji-ukrajiny/
    Записаний
    "Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована"  Ю.Шевельов

    chasset

    • Ветеран
    • *****
    • Карма: 3
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 670
    Re: Новинки книговидання України
    « Reply #22 : 08 Жовт. 2016, 20:02:25 »
  • Publish

  • Степан Процюк про свої романи:


    Одне речення про кожен із своїх романів- на таку ідею мене наштовхнули друзі і читачі. Отже, будь ласка, по реченню, що одразу приходить на гадку:
    1. «Інфекція» -найважче, часто без нормальних умов, написання. Також не сподівався на видавця;
    2. «Жертвопринесення» - дуже багато курив у процесі написання; назвали «підручником для молодих письменників»;
    3. «Тотем» -спроба психоаналітичного роману в українській літературі, чи не перша;
    4. «Руйнування ляльки» - писав найдовше, одразу після написання захворів;
    5. «Троянда ритуального болю» (роман про Стефаника) – написаний під знаком містичного епізоду -як дозволу!- на початку;
    6. «Маски опадають повільно» (роман про Винниченка) – писаний як про близьку людину і водночас навдивовижу відсторонену;
    7. «Чорне яблуко» (роман про Тесленка) – був би не написаним, якби не умови, створені мені однією людиною, яка насправді любить літературу не лише до глибини душі;
    8. «Десятий рядок» - зануреність у різні еманації енергій на час написання аж до окремих зорових галюцинацій- звісно, легких;
    9. «Під крилами великої Матері» - мій найбільш ідеалістичний роман, роман -надія на відродження українства.
    Ще було чимало повістей, в тім числі для підлітків, і три книжки есеїстики. Зараз пишу десятий роман про 70-ті в радянській Україні - «Травам не можна помирати». Працюється важко, бо тема потребує повного занурення і повної самовіддачі.



    https://www.facebook.com/stepan.protziuk?pnref=lhc.friends
    Записаний
    "Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована"  Ю.Шевельов

    Лапуся

    • Новачок
    • *
    • Карма: 0
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 8
    Re: Новинки книговидання України
    « Reply #23 : 17 Серп. 2018, 16:57:20 »
  • Publish

  • Друзья, а где Вы покупаете новинки книг? Какой книжный магазин можете посоветовать для любителя новинок современной литературы?
    Записаний

    Бантик

    • Новачок
    • *
    • Карма: 0
    • Offline Offline
    • Повідомлень: 6
    Re: Новинки книговидання України
    « Reply #24 : 17 Серп. 2018, 19:03:29 »
  • Publish

  • Я в этом плане отдаю предпочтение магазину Гренка - у них очень хороший выбор книг и современная литература https://grenka.ua/books представлена в очень большом ассортименте. Так что если покупать книги - то только в магазине Гренка.
    Записаний
     


    Facebook Comments