Андрусевич Андрій, 13 років. Має батьків. Грає за футбольну команду м. Судова Вишня. Навчається в 6-му класі добромильської школи-інтернат.

У Добромильській спеціальній школі-інтернат навчаються різні діти: сироти, напівсироти та діти, якими не займаються їхні батьки.  В кожного з них особлива життєва історія. З розповідей вчителів можна дізнатись цікаві факти.

«У нашій школі є діти, які зовсім не знають свого походження, не знають своїх батьків», – розповідає заступник директора Крвавич Лідія Романівна. «Вони потрапили у Львівський притулок з вулиць різних міст, не маючи з собою жодних документів. Там дітлахи вперше отримали свідоцтва про народження. У документі записували лише вказані ними імена та прізвища. Цілком можливо, що діти самі придумували собі ім‘я або ж називали видумані прізвища».

Для того, щоб діти змогли отримати свідоцтво про народження, вчителі за власні кошти виробляють паспорти їхнім батькам. Були випадки коли діти втікали зі школи. Через міліцію їх знаходили у Тернополі, Львові і знову повертали до школи.

Під час навчання діти-сироти отримують від держави фінансову допомогу. Ці заощаджені кошти допомагають їм після закінчення школи розпочати самостійне життя.

Луцишин Василь, 14 років. Навчається в 7-му класі. Без мами.
Славич Назар, 13 років. Закінчив у м. Турка 5 класів середньої школи, після чого був переведений в школу-інтернат. Тут навчився читати та рахувати.
Ільницька Оксана, 8 років. Проживала в селі Радич Турківського р-ну, Львівської обл. Через зловживання спиртними напоями батьки позбавлені батьківських прав. У дівчинки спостерігаються емоційно-вольові розлади, але в цілому дружелюбна і товариська. Оксана любить ходити на екскурсії, бавитися в рухливі ігри на свіжому повітрі. З задоволенням виконує доручення старших. Навчається в 3-му класі.
Ільницька Ірина, 9 років. Рідна сестра Оксани. Ірина дружелюбна та слухняна. Любить допомагати старшим та дітям. Має здібності до малювання. Навчається у 5-му класі.
Баршоди Руслан, 18 років. Циган. Знайдений на вулиці. Навчався в Золочівській школі-інтернат, пізніше його переведено в школу-інтернат Добромиля. Своїх батьків не знає.
Каналош Василь, 15 років. Циган. З вулиці потрапив у Львівський притулок. Там отримав свідоцтво про народження. Своїх батьків не знає та не пригадує. Розповідає що приїхав з Молдови.
Сурмай Андрій, 12 років. Сирота. Народився в м.Турка Львівської області.
Пристацький Роман, 14 років. Батьки не займалися вихованням сина, знущалися з нього, в результаті чого були позбавлені батьківських прав. Роман виховувався в дитячому будинку м. Львова. У школу на навчання прибув у 2004 році. Хлопець добрий, слухняний, любить допомагати старшим, дуже любить тварин. Важко вдається Романові засвоїти навчальний матеріал, але він виявляє наполегливість і старанність. Навчається у 6-му класі.
Пристацька Ліда, 11 років. Сестра Романа. Виховувалася в будинку дитини м. Львова, звідти і прибула у школу на навчання. Батьки жодного разу не відвідували і не телефонували дітям. Ліда любить настільні ігри та математику. В дитини часто проявляються емоційно-вольові розлади, конфліктні ситуації. Зараз навчається у 4-му класі.
Лакатуш Роман, 12 років. Захоплюється малюванням та співом. Якось приїжджала до нього мати-циганка, хотіла його забрати додому. Після того як син відмовився повертатись, вона його більше не відвідує.
Волач Наталя, 17 років. Жила з мамою в м. Самборі у квартирі без меблів. Дівчинці доводилось спати на лахмітті в кутку кімнати. Вже в школі Наталя запитувала вчителів для чого потрібно ліжко та стіл. Згодом її мама переїхала до Добромиля, де працює прибиральницею. Навчається в 8-му класі.
Данило Мар‘ян, 10 років. Мама психічно хвора. В перші дні перебування в школі Маря‘н ніяк не міг звикнути до комфортних для нього шкільних умов. Він хотів спати на незастеленому ліжку, знімав з нього постіль і матрац та говорив що так не повинно бути! Має братика, який живе з бабцею. Навчається в 4-му класі.
Бардин Дмитро, 12 років. Захоплюється футболом, також грає за футбольну команду м. Судова Вишня. Тренер завжди телефонує вчителям, з проханням відпустити хлопців на тренування.
Кіц Ігор, 16 років. Ще в пологовому будинку мама відмовилась від нього та через 2 місяці померла. 2 роки тому Ігор дуже змінився, коли знайшов рідного брата, який працює у Чехії та інколи відвідуює його. З цього часу він всім радісно розповідає що у нього є брат! У Ігора є також бабця, яка живе у Івано-Франківській області. Кожної неділі Ігор ходить до церкви. Навчається в 9-му класі.
Романюк Ярослава, 16 років. Мама померла. Батько заставляв Ярославу просити на вулиці. В молодших класах дівчинка без перестанку плакала, пояснюючи це тим, що батько буде її бити, не знаючи де вона. Згодом батько помер. Навчається в 10-му класі.
Саїдов Микола, 14 років. Микола з багатодітної сім‘ї. В нього 14 братів та сестер, 5 з них вчились в школі-інтернат. Сестричка Марійка після закінчення інтернату одружилась з однокласником і живе тепер в м. Мостиська.
Нагорнова Люба, 18 років. Щонеділі відвідує церкву. У Люби часто проявляються емоційно-вольові розлади. | Мудренков Юра, 20 років. Сирота. В школу прибув з дитячого будинку. Випускник. Не зміг навчитися читати та писати. Кожної неділі ходить до церкви. Дуже культуриний і ввічливий юнак.
Млічко Ігор, 17 років. Завдяки його вуйкові вчителі дізнались про його батьків. Мати померла, а батько пропав. Одного разу вуйко забрав Ігоря до родичів, але вони проявили байдужість та небажання спілкуватись з хлопцем. Навчається в 10-му класі.
Ярощук Марія (11 років), Степан (6 років) та Мар’яна (11 років). Їх мама померла у 2005 році.

Текст та фото: Павло Бішко